У словниковій роботі необхідно враховувати основні ознаки слова та його місце в системі мовних одиниць.
Завдання словникової роботи на уроках української мови:
1) збагачення словникового запасу учнів за рахунок засвоєння нових слів, синонімів, антонімів до відомих їм слів;
2) формування умінь і павичок визначати семантику, емоційно-експресивне забарвлення слів і правильно користуватися ними;
3) формування умінь і навичок правильного вживання з урахуванням сполучуваності слів;
4) розвиток умінь доцільного використання слів залежно від типу і стилю мовлення;
5) виховання в учнів мовного чуття, естетичного смаку до краси слова;
6) попередження і виправлення лексичних недоліків у мовленні учнів
Словникова робота повинна спиратися на знання, набуті учнями в процесі засвоєння лексики і фразеології. Сучасна методика рекомендує вивчення слова і проведення словникової роботи на всіх рівнях - фонетичному, словотвірному, морфологічному, лексичному і синтаксичному. У центрі уваги вчителя повинні стати такі основні об'єкти словникової роботи:
1) слова і стійкі словосполучення, з якими учні зустрічаються вперше або значення яких не зовсім розуміють;
2) лексико-семантичні ряди, групи слів, що функціонують у різних контекстах;
3) співвідносні лексичні засоби: слова активної і пасивної лексики, літературні і позалітературні слова, нейтральні і стилістично забарвлені слова тощо;
4) словниковий запас учнів, відповідність його літературній нормі.
Основою словникової роботи є опора на лексичне значення слова. На фоні цього поняття визначається зміст словникової роботи: пояснення значень нових слів, робота над спільним і відмінним у значенні слів, встановлення системних відношень між словами, добір стрижневих (ключових) слів і виражальних засобів для конструювання певного висловлювання, виявлення лексичних недоліків свого і чужого мовлення та ін.
