Лірика – це особливий рід літератури, де людина зображується у сфері реального життя. Під час його вивчення необхідно враховувати його родову специфіку. Своєрідність лірики в тому, що вона розкриває думки, почуття, переживання, викликані навколишньою дійсністю. Ліриці притаманна ритмо-мелодика, рима, мелодійність, емоційна та контекстуальна належність, образність. Вона має здатність навіювати, створювати певний емоційний настрій, тому завдання вчителя – розкрити учням емоційний, контекстуальний, образний, звуковий феномен ліричного твору. Ліричні твори допомагають побачити внутрішній світ людини, вони не мають розгорнутого сюжету як епічні, тому в одному віршованому рядку має передаватися те, що в епічному творі займає цілий розділ. Лірика має багато переваг у вихованні культури, почуттів і переживань учнів, містить великі можливості для формування людини. Тому в програмі відведено багато місця на лірику.
Пасічник за структурою і способом організації матеріалу поділяє лірику на: Рефлексійно-виражальну (монологи, оповідь автора перед читачем, звертання); Розповідна ( почуття і враження зумовлені якоюсь подією, епізодом, спогадом з життя поета; можуть містити автобіографічні відомості); Описова (через описи природи автор висловлює свої думки).
Особливості лірики: Віршова форма, ритм, малий обсяг, образність, вираження почуттів.
