. Добір методів залежить від: матеріалу, що вивчається; мети уроку; вікових особливостей школярів; від особистості вчителя, його можливостей, здібностей, уподобань.
МЕТОД – це спосіб роботи вчителя, тип взаємозв’язку між вчителем і учнями; це форма двоєдиного процесу; це спосіб передачі знань; це співпраця вчителя і учнів, результатом якої є набуття нових знань учнями.
За Бугайками виділяють такі основні методи: виклад учителя, лекція, бесіда, колективне читання, демонстрація з використанням екранних засобів наочності, учнівські доповіді, самостійна робота учнів, екскурсії.
За Григорієм Ващенко: пасивні, активні, напівактивні.
ЗА СТЕПАНИЩИНИМ: 1)Словесні (лекція, бесіда, проблемні методи, виразне читання, літературні ігри, переказування); 2)Наочні (ілюстрування , програвання та демонстрування); 3)Практичні (планування, тезування, конспектування, реферування).
За Всеволодом Неділько: лекція, бесіда, самостійна робота.
За Євгеном Пасічником: 1)За джерелом одержаних знань (лекція, бесіда, самостійна робота); 2)За рівнем пізнавальної активності і самостійності учнів (класифікація М.Кудряшова: метод творчого читання; репродуктивний; евристичний; дослідницький); 3)На основі внутрішнього логічного шляху засвоєння учнями знань (методи індукції, дедукції, аналізу, синтезу, абстрагування, конкретизації, моделювання, зіставлення); 4)На основі зовнішньої форми її вияву (слухова, зорова і практична форма).
Основними методами навчання, якими корист словесники сьогодні, є такі методи: лекції, бесіди, самостійної роботи, творчого читання.
