Поже́жа (англ. fire) — неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі. Знищує матеріальні цінності, створює загрозу для життя людей, негативно впливає на навколишнє природне середовище.
Горіння — це екзотермічна реакція окислення речовини, яка супроводжується виділенням диму та (або) виникненням полум'я та (або) світінням.
Система запалювання - це одна з головних систем в автомобілі, яка призначена для запалення робочої суміші в циліндрах двигунів внутрішнього згоряння.
Виникнення горіння — це швидкий перехід від повільної реакції окислювання до прогресуючої що самоприскорюється, «вибухоподібної» реакції, що супроводжується виділенням світла або звуковим ефектом.
Горіння виникає тільки за певних умов: тепловий імпульс достатньої потужності впливає на горючу систему, що складається з горючої речовини і окислювача, узятих у визначеному співвідношенні.
У залежності від початкових умов, у яких знаходиться горюча система, і природи первісного теплового імпульсу розрізняють три види виникнення горіння: самозапалювання, самозаймання, змушене запалювання.
Самозапалювання полягає в тому, що вся горюча суміш нагрівається зовні до такої температури, вище якої вона загоряється самостійно, без додаткового зовнішнього впливу.
Самозаймання відбувається внаслідок накопичення тепла протікання різноманітних внутрішніх екзотермічних фізико-хімічних або біологічних процесів, що теж закінчується виникненням горіння.
Змушене запалювання — це виникнення горіння горючої суміші в одній точці в результаті дії джерела запалювання (іскри, нагрітого тіла, відкритого полум'я) з подальшим запаленням усієї системи.
