Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними та якісними показниками, при цьому застосовують поняття системи світлотехнічних одиниць і величин.
До основних кількісних показників належить: світловий потік, сила світла, яскравість і освітленість.
До основних якісних показників зорових умов роботи можна віднести: фон, контраст між об’єктом і фоном, видимість.
Світловий потік (F) – це потужність світлового видимого випромінювання, що оцінюється оком людини за світловими відчуттями. Одиницею світлового потоку є люмен (лм) – світловий потік від еталонного точкового джерела в одну канделу (міжнародна свічка) розташованого у вершині тілесного кута в 1 стерадіан (рис 1.).
Під стерадіаном розуміють тілесний кут у центрі сфери, який вирізає на її поверхні ділянку площі, що дорівнює квадрату радіусу сфери.
Сила світла ( I ) – просторова щільність світлового потоку, яка визначається відношенням світлового потоку F , до тілесного кута, , у якому потік поширюється, кд (1)
За одиницю сили світла прийнято – канделу, кд.
Тілесний кут – частина простору сфери, обмежена конусом, що спирається на поверхню сфери з вершиною у її центрі.
За одиницю тілесного кута прийнято стерадіан. Кут в 1стерадіан вирізає на поверхні сфери площину, рівну квадрату радіуса сфери S=R2.
Кандела – це сила світла еталонного джерела в перпендикулярному напрямку при температурі затвердіння платини – 2046,65К і тиску – 101325 Па.
Освітленість – поверхнева щільність світлового потоку. При рівномірному розподілі світлового потоку – F, перпендикулярного освітлювальній поверхні –S, тобто:
За одиницю освітленості прийнято люкс, лк – рівень освітленості поверхні площею 1м2, на яку падає рівномірно розподіляючись, світловий потік в 1 люмен.
