Таблиця - це особлива форма тексту, згрупованого за певними ознаками у вигляді горизонтальних рядків і вертикальних стовпців із заголовками, розділених лінійками; словесно-цифровий матеріал у вигляді сітки, кожний елемент якої є складовою частиною одночасно графи (вертикального стовпця) та рядка.
Таблиця складається з 2 основних частин:
-головки, що містить заголовки всіх стовпчиків (у свою чергу, головка може
бути розчленована горизонтальними лінійками на яруси);
-основного текстового та цифрового матеріалу в рядках таблиці, які утворюють
її хвостову частину - хвіст.
Здебільшого хвостову частину складають з боковика - лівого стовпчика, що містить дані про зміст кожного з рядків таблиці, та прографки, яка охоплює зміст таблиці.
В окремих випадках у хвостовій частиш таблиці міститься підсумкова частина (підсумкова лінійка і підсумковий рядок), в якій подають сумарні дані кожного стовпчика. Хвостову та заголовкову частини таблиці відокремлюють між собою підзаголовковою лінійкою. Кожна таблиця чи вивід мають надзаголовкову частину, складену з нумераційного і тематичного заголовків. Окремі таблиці мають примітки, їх складають безпосередньо за хвостовою частиною. По вертикалі таблицю можна поділити на кілька самостійних частин.
Таблиці - складники книжок та журналів, називають книжково-журнальними; таблиці - зразки форм обліку і звітності складені тільки із заголовкової і надзаголовкової частин, - проформами; таблиці з незаповненою прографкою, яку можна заповнювати вручну, - бланками.
Залежно від характеру заповнювання граф таблиці ділять на цифрові (всі стовпчики містять тільки цифрові дані та математичні знаки), текстові (всі стовпчики прографки містять тільки текст), змішані (одна частина стовпчиків текстова, а інша - цифрова), математичні (один стовпчик містить математичні або хімічні знаки чи формули) й ілюстраційні (хоча б в одному стовпчику є ілюстрації).
Таблиці, оформлені з чотирьох боків у рамку з лінійок, називають закритими, із трьох боків - напівзакритими, а якщо лінійка є тільки зверху - відкритими.
Таблиці, що займають усю площу сторінки видання, називають сторінковими, а ті, які займають лише частину сторінки, - клаптиковими. Якщо таблиці розташовані поздовж сторінки і їх читають як основний текст, то їх називають поздовжніми, а якщо впоперек - поперечними.
За характером розміщування на сторінці видання можна виокремити такі таблиці: клаптикові, заверстані в обклад (а) чи врозріз (б...г); клаптикові поперечні або розгорнуті, заверстані в обклад (д) чи врозріз (є, є); сторінкові поздовжні (ж), поперечні (з), поздовжні та поперечні з клаптиком (м), розгорнуті поздовжні (й), поперечні (к) та поперечні з обкладом на парній сторінці (л). Великі за обсягом таблиці можна поміщати на одному чи кількох розворотах з перенесенням або на окремих вклейках.
Заголовок таблиці може бути нумераційний, тематичний та нумераційно-тематичний.
Назву (тематичний заголовок) друкують малими літерами (крім першої великої) і розташовують над таблицею. Вона має бути стислою і відбивати зміст таблиці.
Таблиці нумеруються арабськими цифрами порядковою нумерацією, у наукових виданнях – в межах розділу (номер складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою. У заголовках мають бути позначені одиниці виміру.
