1. Необхідність назви, рубрикації та змісту
|
* Чим більше за обсягом повідомлення, тим більша необхідність у ньому рубрикації. * Коли у повідомленні є тематичні або напівнімі рубрики, то в його апарат необхідно включити рубрикацію (зміст). |
|
* Рубрика (назва) повідомлення чи його композиційної одиниці повинна відповідати його темі (для поняттєвих повідомлень), темі або ідеї (для образних та образно-поняттєвих повідомлень). |
Виняток: повідомлення деяких видів (наприклад, рекламних, агітаційних), для яких основне - привернути увагу реципієнтів.
|
* Рубрикація не може суперечити логічним правилам поділу понять |
Вербальне й пунктуаційне оформлення рубрик.
|
* Коли метою повідомлення є задоволення естетичних, емоційних чи пізнавальних потреб реципієнтів, тоді рубрики повинні мати форму називних речень. * Коли метою повідомлення є задоволення пізнавальних потреб (детальне заучування матеріалу), тоді рубрики можуть мати форму речень-тез. * Коли метою повідомлення є досягнення політичних або комерційних цілей, тоді рубрики можна оформляти у вигляді питальних речень [1, 164-166]. * Рубрика-назва повинна обов'язково мати ключові слова (для поняттєвих повідомлень). Це бажано, але не обов'язково для обрезно-поняттєвих повідомлень. * Рубрику, яка є назвою повідомлення, перед повідомленням пишуть великими літерами, а в змісті - великою пишуть лише першу літеру. * У тексті після перериваючих рубрик крапку не ставлять. |
Виняток: література для дітей до 10 років.
|
* Після внутрітекстових рубрик треба ставити крапку. |
Виняток: при повторенні на початку абзацу тексту рубрики її можна включати в склад речення. У цьому випадку крапка після такої рубрики, звісно, зайва.
|
* Довжина рубрики (в кількості слів) не повинна перевищувати обсягу короткочасової пам'яті групи реципієнтів, для якої призначене повідомлення, тобто 7±2 слова. |
До винятків із цього правила належать поняттєві повідомлення (наукові, технічні, ділові тощо), де довжина рубрики може бути більшою.
|
* Коли в рубрикаціях повторюються однакові елементи тексту, їх слід видаляти. |
Нумерація рубрик.
|
* Лінійну нумерацію слід використовувати для однорівневих композицій, а індексну - для багаторівневих. * Для найменш кваліфікованих реципієнтів слід використовувати лінійні цифрові (на основі арабських цифр) нумерації; для реципієнтів середньої кваліфікації - комбіновані лінійно-індексні (наскрізні); для реципієнтів високої кваліфікації - усі інші види індексних нумерацій (цифровій нумерації слід віддавати перевагу перед літерною, а крапковій - перед безкрапковою). |
Назви рубрик.
|
* Чим нижча кваліфікація реципієнтів, тим більша потреба у використанні вербальних назв композиційних одиниць. * Рубрики одного композиційного рівня повинні мати однакові назви. |
Не можуть рубрики одного й того ж композиційного рівня в одній частині повідомлення називатися розділами, а в другій - параграфами (§).
Поліграфічне оформлення рубрик.
|
* В індексній рубрикації графічне оформлення повинне засвідчувати, до якого композиційного рівня належить та чи інша рубрика. |
В основному тексті таке оформлення найперше слід реалізувати за допомогою різних кеглів, а після цього - за допомогою різних накреслень шрифтів. У змісті рубрики різних рівнів слід виділяти лівосторонніми втягуваннями різної величини (рис.) Внутрітекстові рубрики слід виділяти накресленням.
|
* Як у кожному окремому повідомленні, так і в збірнику повідомлень спосіб оформлення рубрик повинен бути єдиним. |
