У газетно-журнальних виданнях мета інша – привернути увагу до конкретного матеріалу, застосувати новий незвичний прийом і цим виділити його. Нерідко матеріали періодичних видань мають рекламний характер, що й визначає форму їх представлення. Однак модель періодичного видання створюється один раз, а кожний окремий номер (випуск) потребує ретельного опрацювання художнім і технічним редакторами через різну кількість текстових, зображальних матеріалів, тематичну спрямованість тощо. Первісний макет зазвичай створює професійний дизайнер, а спільне завдання художнього та технічного редакторів – дотримуватися цього макету, його основних принципів, аби не порушувалась уніфікація видання. Саме тому у періодичних виданнях роботу технічного редактора найчастіше виконує верстальник.
Передусім визначаються постійні розмірні характеристики видання: формат, обсяг, кількість шпальт. Обсяг підраховується для кожної структурної одиниці окремо і для видання загалом. Якщо у підрахунках обсягу в книзі виявляється неповна кількість друкованих аркушів, технічний редактор змінює деякі прийоми оформлення, щоб обсяг становив ціле число аркушів або 1/2 друкованого аркуша. Наступні етапи оформлення – вибір та застосування шрифтів, зображень, способи розміщення матеріалів, виділення в тексті, рубрикація, за законами композиції.
Завдання технічного редактора – правильно вибрати формат видання з урахуванням виду видання, категорії читача, обсягу оригіналу, прийомів оформлення, застосовуваного устаткування, умов користування і рекомендацій державних стандартів. Формат серійних, багатотомних та періодичних видань вибирається особливо ретельно, оскільки у межах цього формату будуть розташовуватися всі елементи кожного випуску на весь термін існування видання.
Формати видань бувають стандартні, додаткові та нестандартні. Стандартні формати журнальних та книжкових видань, крім альбомів, атласів, книжок-іграшок, буклетів, факсимільних, бібліофільських, нотних видань, календарів, видань, які випускаються на експорт і друкуються на іноземній базі, а також мініатюрних, унікальних і експериментальних видань, наведені у ГОСТ 5773-90 "Видання книжкові і журнальні. Формати". Галузеві стандарти конкретизують технічні вимоги до кожного виду видань: ГСТУ 29.5 – всіх книжкових, крім дитячих, навчальних, факсимільних та експериментальних; для дитячих видань ГСТУ 29.6 встановило стандартні формати, які визначаються ГСТУ 29.1 (для журналів), 29.3 (для газет) та 29.5 (для книг).
Підручники і навчальні посібники для загальноосвітніх шкіл та інших типів середніх навчальних закладів повинні мати формати, що сприятимуть кращому засвоєнню матеріалу, а також враховуватимуть вікову категорію учнів, що регламентує ГСТУ 29.2-97 з усіма доповненнями. Формат підручників для учнів першого–третього класів може бути лише двох видів: 70х90/16 та 70х100/16, для учнів п'ятого–одинадцятого класів загальноосвітніх шкіл та учнів інших типів середніх навчальних закладів – 60х90/16, 60х84/16, 70х90/16, 70х100/16, 84х108/32. Підручники, навчальні посібники, робочі зошити, атласи з грифами "допущено Міністерством освіти та науки України" або "рекомендовано...", що призначені для користування учнями тільки в школі або вдома, можуть виготовлятися більших форматів – 70х108/16, 84х108/16, 60х90/8.
На журнальні формати відповідно до призначення також існують обмеження. Так, ілюстровані виробничо-практичні журнали можуть бути лише одного формату – 84х108/16. Формат 70х100/16 є найпоширенішим – ним друкуються журнали будь-якого виду.
Формат газети повинен відповідати ГОСТ 9254, ГСТУ 29.3-2000 та визначається розміром газетної сторінки, встановлюється видавцем й погоджується з поліграфічним підприємством залежно від її обсягу та формату паперу. Хоча за погодженням з Державним комітетом інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України можна обрати будь-який інший формат газети. Найбільш поширені подовжені формати. Альбомні й квадратні формати застосовуються в ілюстрованих, подарункових, рекламних, дитячих, довідкових виданнях, характер текстової чи зображальної частини яких потребує особливого оформлення або не може розташуватися в межах стандартних форматів. Таблиця 1 демонструє застосування форматів для кожного з видів видань. Необхідно зауважити, що ці дані мають лише характер рекомендацій.
Формат 60х84/8 або А4 (210х297) є найпоширенішим для журналів, газет, ділової та персональної кореспонденції, інформаційних бюлетенів. Папір цього формату застосовується у копіювальній техніці, лазерних і матричних принтерах, факсимільних апаратах, а також невеликих офсетних друкувальних машинах, тому використовується майже для всіх препринтних і відомчих видань. При друкуванні в одну фарбу цей формат підходить для довідників, словників, щорічних видань, інструкцій і видань з відривними аркушами, коли велика кількість інформації повинна бути розміщена в обмеженому просторі. Крім того, відношення висоти до ширини у цьому форматі трохи більше, ніж 70:100, тобто він є широким і підходить для багатошпальтної верстки. Формат А4 популярний при рулонному друкуванні великих накладів, особливо для масових яскравих видань: путівників і туристичних довідників, літератури для дозвілля і відпочинку.
Дитячі ілюстровані видання дошкільного та молодшого шкільного віку, мистецькі видання, художня література, розмовники, довідкові та нормативні видання з табличним оформленням тексту випускаються також в альбомних форматах, наприклад 90х70/16 (220х165 мм), 90х60/16 (220х140 мм).
Видання з малим накладом (автореферати, тези), методичні, нормативні видання випускаються в форматах 60х90 або 60х84 в 1/16 або 1/8 частку. Взагалі формат 60х84/16 або А5 є зручним для друкування програм, навчальних і методичних порад, текстів лекцій, оскільки для нього можна застосовувати стандартний папір А4 і легко тиражувати.
Формат 60х90/16 підходить як для художньої, так і для технічної літератури, а також для монографій, шкільних підручників і практично всіх видань в обкладинці.
Формат 70х100/16 застосовується для видань художньої літератури, а також для технічних і науково-популярних ілюстрованих видань, ілюстрованих нехудожніх видань, високоякісної технічної літератури.
Використання великих форматів (1/16 частки) доцільне при створенні ілюстрованих видань, коли формат підбирається до формату зображень. Вони за пропорціями ближчі до квадрата – відношення ширини до висоти для них становить близько 78:100, тому краще підходять для двошпальтної верстки й видань з великою кількістю зображень.
Книжковий формат в 1/32 частку аркуша використовується для простих текстових видань в одну шпальту, оскільки має невелику ширину – відношення ширини до висоти приблизно 65:100.
Формат 84х108/32 застосовується як для книг і брошур невеликого формату, які друкуються великими тиражами в обкладинці, так і для довідкових видань великого формату. Він є еквівалентом форматів великого розміру серії В, який широко використовується для привернення уваги покупців. Саме тому його обирають для видань художньої літератури, серійних і багатотомних видань у палітурці.
