Колонтитул - додатковий в оформленні елемент видання - назва розділу, параграфа, окремого твору у збірнику, розміщувана у верхній або нижній частині сторінки в межах формату складовини і займає один рядок. Часто колонтитул доповнюють колонцифрою.
Колонтитули (від франц. colone - стовпчики та лат. titulus - напис) - текстові рядки, поміщені над основним текстом кожної сторінки видання. Колонтитули слугують для полегшення користування виданням, іноді - для поліпшення його оформи.
У сучасних виданнях колонтитули, що мають суто декоративну значину (так звані "мертві"), майже не застосовують. Композиційне розмішування колонтитулів може бути різноманітним, хоча переважно їх складають окремим, майже завжди одним рядком, шрифтами, які відрізняються від основного (курсивним, напівгрубим курсивним, капітельними літерами, великими літерами зменшеного кегля). Здебільшого в одному рядку з колонтитулом може бути розташована колонцифра.
Дуже часто колонтитул закривають знизу тонкою лінійкою на повний формат сторінки складовини. Трапляються колонтитули, відокремлені лінійками зверху і знизу.
Колонтитули з колонцифрами чи без них завжди входять у розмір сторінки складовини. їх відокремлюють від тексту не менш як на розмір основного шрифту або трохи більше, враховуючи, щоб загальний формат сторінки складовини був кратний кеглеві основного шрифту.
Колонтитули не розміщують на всіх титульних сторінках видання, порожніх сторінках, на сторінках, зайнятих повністю ілюстраціями (крім наукової та технічної літератури), а також на початкових сторінках видання із спуском.
Колонлінійки — це лінійки чи прикраси, які розміщують на кожній сторінці складовини над основним текстом як елемент художньої оформи. Композиційне розташовування колонлінійок різноманітне. Часто з колонлішйками компонують колоїшифри. Колонлінійки, як і колонтитули, завжди входять у розмір сторінки складовини.
