Морфологічні норми – це загальноприйняті правила вживання граматичних форм слів, що вивчає розділ мовознавства – морфологія. За кожною граматичною категорією закріплена певна система відмінкови закінчень. Так, категорія роду представлена закінченнями -а(я), -о, нульовим в чол.р., -а(я), нульовим в жін.р., -о, -е, -а(я) в сер.р., категорія числа – закінченнями слів певного роду в однині і закінченнями -и, -і, -а(я) у множині. Оформлення граматичних категорій стабілізоване й усталене в українській мові. Інша річ, коли мова йде про варіантність у засобах вираження граматичних категорій. Варіанти на морфологічному рівні представляють собою видозміни форми однієї і тієї ж мовної одиниці у межах певної граматичної категорії, напр., у давальному відмінку – учителю й учителеві.
Морфологічні норми регулюють вибір варіантів граматичної форми висловлювання. Від вибору найдоцільнішої морфологічної форми, особливо коли в мові налічується кілька способів висловлення, залежить смислова точність, логічна послідовність, чіткість, багатство і різноманітність викладу думки. При цьому причиною появи помилок, особливо в офіційно-діловому стилі, є невластиве для нього використання певних морфологічних форм іменників, прикметників, числівників та інших частин мови.
Граматичні форми регулюють вибір варіантів морфологічної та синтаксичної форми висловлювання. Від вибору найдоцільнішої граматичної форми, особливо, коли в мові є не один, а кілька паралельних способів висловлювання, залежить смислова точність, чіткість, виразність будь-якого тексту.
Деякі іменники мають однакову морфологічну структуру у двох мовах, але відрізняються за родовою характеристикою.
0 Найтиповішим порушенням морфологічної норми є заміна множинних іменників такими, що вживаються тільки в однині (вражає асортиментами продукції (правильно асортиментом)). Треба пам'ятати, що абстрактні іменники не мають форм множини (хід подій, pyx газів). Заміна їх множинними формами можлива лише в професійних жаргонах (рухи газів). Речовинні іменники (вода, кров і т.д.) вживаються в множині в науковому та офіційно-діловому стилях, коли позначають вид, сорт, тип речовини (ароматичні масла, мінеральні солі). Будь-яка заміна однини множиною i навпаки має бути семантично i стилістично виправданою.
0 Іменники, що позначають назви осіб за професією, посадою, званням, можуть утворювати паралельні форми жіночого та чоловічого родів (студент — студентка). При використанні в офіційно-діловому стилі таких іменників слід орієнтуватися на такі правила:
а) багато іменників не мають паралельних форм жіночого роду, наприклад, такі, як: адвокат, мер, міністр, провізор, лор, менеджер, інженер. Ці слова вживаються для позначення і чоловіків, і жінок.
Відсутні відповідники жіночого роду в усіх складних назвах посад, звань: провідний спеціаліст, старший викладач, державний інспектор, головний бухгалтер, молодший лаборант тощо;
б) велика кількість іменників утворює паралельні форми чоловічого й жіночого родів: лікар — лікарка, продавець — продавщиця, журналіст — журналістка, редактор — редакторка, завідувач — завідувачка, які цілкомм літературні й рекомендуються до використання;
ПРИКМЕТНИК
0 В українській мові якісні, відносні та присвійні прикметники в різних стилях використовуються з неоднаковою частотою. В офіційно-діловому та науковому стилях переважають відносні прикметники, які уточнюють, конкретизують поняття, терміни і входять до термінологічних сполук: мінеральна сировина, аудиторська перевірка, рогівковий рефлекс, очне яблуко, ринкова економіка. У цих стилях послуговуються якісними прикметниками, що, термінологізувавшись, втрачають здатність утворювати ступені порівняння фіолетова лампа, полин гіркий.
0 В офіційно-діловому стилі рідко трапляються якісні прикметники. Українська мова має синтетичну (вузький — вужчий, най-вужчий) і аналітичну (вузький — більш вузький, найбільш вузький) форми ступенів порівняння прикметників. Синтетична форма має чітке розмовне забарвлення, проте підкреслює абсолютний ступінь вияву ознаки. Порівняйте: найбільш відверті розмови найвідвертіші розмови брати якнайбільш активну участь брати найактивнішу участь.
0 Помилкою при творенні ступенів порівняння прикметників є одночасне використання аналітичної та синтетичної форм.
0 Порушення норм словотворення часто відбувається під час творення ступенів порівняння прикметників у словах: свідомий, відомий, хворий, оптимальный, досвічений, гуманний, поширений, популярний, німий. Помилкою буде більш свідомий, більш хворий, наймертвіший, менш сліпий і т.д.
0 Російські пасивні дієприкметники теперішнього часу на -ае-мый, -уемый при перекладі українською мовою замінюються описовими конструкціями або дієприкметниками минулого часу і мають форми на -овуваний (-юваний), -овний (-ний): записаний (записываемый), вироблюваний (вырабатываемый), бажаний (желаемый), освітлюваний (освещаемый), вживаний (употребляемый), застосований, який застосовується (применяемый), який приймається (принимаемый), спостережуваний (наблюдаемый), очікуваний (ожидаемый), спалений, спалимий (сгораемый), звуконепроникний (звуконепроницаемый), заражуваний (заражаемый), контрольований (контролируемый) .
0 Стосовно дієприкметників слід ще згадати про той факт, що в українській мові відсутні, на відміну від російської, короткі дієприкметники: приголомшений (поражен), поширений (распространен), виявлений (обнаружен), пов'язаний (связан), виписаний (выписан), відзначений (отмечен), зорієнтований (ориентирован).
0 Слід пам'ятати, що дієприслівники недоконаного виду утворюються за допомогою суфіксів -учи (-ючи), -ачи (-ячи): лікуючи, мріючи, лежачи, гортаючи. Форми із суфіксом -а (-я): сидя, лежа, стоя для сучасної української мови не є нормативними.
