Механічне перенесення словесних формул, термінологічних сполук з ділових паперів в усне мовлення, публіцистичний чи художній стиль породжує мовний штамп. Штамп(трафарет, шаблон, мовний стереотип з негативним забарвленням) – типовий вислів, зручний для певних ситуацій, який в результаті багаторазового повторення втратив свою образність і стилістичну виразність (розвиток науки і техніки, в умовах економічної кризи, битва за врожай, блок пропозицій, пакет законів тощо). Уживання мовних штампів у невідповідному контексті вважають порушенням мовної норми. Наприклад: Нам треба зустрітися з метою обговорення питання... замість Нам треба зустрітися, щоб обговорити...; або Я прибув на мітинг замість Я прийшов (приїхав) на мітинг. У художньому тексті штампи виконують роль стилістичного засобу створення комічного (Возний із п’єси „Наталка Полтавка” І Котляревського освідчується в коханні Наталці словами: „Не в состоянії поставить на вид тобі сили любові моєї!..”). Наша мова надзвичайно багата засобами вираження. Однак не слід забувати і того, що в ній є дуже багато слів і зворотів, які втратили від частого вживання свою свіжість, яскравість, роблять нашу мову бідною, сухою. Такі слова і вирази прийнято називати мовними штампами. Отже, мовні штампи – це вислови, які механічно відтворюються і в результаті багаторазового повторення втратили свою образність і стилістичну виразність (боротьба по винищенню…, експеримент по застосуванню…) .Найбільш часто штампи зустрічаються у мові тих, хто за родом своєї діяльності повинен постійно користуватись монологічною мовою (кореспонденти, лектори, вчителі тощо) . Головною причиною породження штампів є відсутність в авторській мові тих засобів, які допомогли б швидко, зручно й економно висловити думку. Тому й спостерігається нанизування кількох абстрактних слів, розташованих поряд: питання підвищення; забезпечення виконання; здійснення завдання; виконання зобов'язання. У таких випадках найкраще один із іменників (перший) замінити інфінітивом: забезпечити виконання; виконати зобов'язання. Слово питання слід уникати, зважаючи на широкий діапазон його значення (предмет думки, завдання, навіть проблема) . Не рекомендується користуватись цим словом, розмірковуючи про прості , буденні речі , наприклад, питання придбання комп’ютерів розглядатиметься пізніше; питання про озеленення міста не розглядалося. Іноді в основу таких словосполучень вводяться слова робота, боротьба, експеримент, дослідження та ін. , за якими йде не властивий загальнонародній мові прийменник по. Повторюючись у багатьох словосполученнях, він також штампує мову: робота по впровадженню…, боротьба по винищенню…, експеримент по застосуванню…, дослідження по ліквідаці ї…, які треба змінювати словосполукою з прийменником з або зовсім змінювати (впроваджувати, винищувати, експеримент із застосуванням, дослідження з ліквідації) .Одні й ті самі слова-означення, що додаються часто до іменників у мовних кліше, також бувають штампами: мати велике значення, відігравати важливу роль, приділяти значну увагу, склалися певні стосунки, викликають значний інтерес, у даний час та ін. Особливо невиразні означення певний і даний, які потрібно замінювати конкретними прикметниками та займенниками – невеликий, незначний, цей.Штампами вважаються й словосполучення, які часто повторюються і не несуть ніякої інформаці ї наприклад: треба сказати; слід зазначити; потрібно відзначити.
Канцеляризм – слово, стійке словосполучення, граматична форма, конструкція, що є специфічними одиницями офіційно-ділового стилю літературної мови, зокрема його адміністративно-канцелярського підстилю. Відзначаються сухістю, без емоційністю, словотвірною одноманітністю (доповідна записка; витяг з протоколу; довести до відома; надати допомогу тощо).
Сучасна тенденція розвитку багатьох мов – усунення канцеляризмів, які роблять мовлення комунікативно неповноцінним, утруднюють спілкування і створюють певний дискомфорт. Наприклад, вислів На сьогоднішній день відповідні роз’яснення Національного банку та ДПА України з цього питання відсутні можна подати в такому відредагованому варіанті: Відповідних роз’яснень Нацбанку та ДПАУ щодо цього досі немає.
Особливо часто канцеляризми потрапляють у наукову мову через недоречне використання прислівникових сполук, позбавляючи її емоційності і стислості (у справі, по лінії, за рахунок, в частині тощо). Наприклад: В частині задоволення потреб населення... замістьЩодо задоволення потреб населення..; або Розвантаження товарів проводять на основі використання стрічкового конвеєра замістьРозвантаження товарів відбувається з використанням стрічкового конвеєра. Використання канцеляризмів у професійному мовленні В офіційно-діловому стилі дуже поширені канцеляризми – слова, словосполучення, граматичні форми і конструкці ї , властиві , переважно, офіційно-діловому стилю. У документах вони забезпечують «казенний» характер, позбавляють документ емоційності , надають безособового характеру, наприклад: доводжу до вашого відома (замість повідомляю) , необхідно вжити термінових заходів (замість треба) , такий стан речей є неприпустимим (замість це неприпустимо) , в результаті ретельного розслідування (замість розслідуючи) , мали місце (замість було) . Для канцелярського стилю характерним є віддієслівні іменники з суфіксами –ення, -ання: засвідчення, використання, забезпечення, закріплення.
Дуже часто віддієслівні іменники вживаються у сполученні з відіменними прийменниками у справі , у відношенні , в плані , в силу, за рахунок, згідно з, в результаті , з метою, по ліні ї . Наприклад: Цей закон відіграє велику роль у справі зміцнення зв’язків між обласними центрами; З метою забезпечення шкіл навчальними посібниками створено фонд «Випускник».
Зловживання канцеляризмами та іншими словесними штампами призводить до багатослів’я. Намагаючись надати висловлюванню велику значимість, дуже часто простим думкам надають складну словесну форму, в результаті чого зміст речення втрачає свою чіткість, зрозумілість. Канцеляризми властиві для офіційно-ділового стилю, однак у інших стилях вони тягнуть за собою появу такого небажаного явища, як мовні штампи, «слова-паразити», тавтологія, плеоназм і т.п.
