Мовний стиль — цесукупність мовних засобів, вибір яких зумовлюють зміст, мета і ситуація мовлення
Стилі, як функціональні різновиди літературної мови обслуговують різні сторони суспільного життя і характеризуються своєрідними диференційними ознаками. У науковій літературі немає єдиного погляду на системи функціональних стилів, кількість їх. Розходження виявляються навіть у програмах і підручниках сучасної української літературної мови, історії української літературної мови і стилістики.
Практично загальновизнаними можна вважати такі стилі мови: науковий, діловий, художній, публіцистичний і розмовний (останній, очевидно, доцільніше було назвати виробничо-побутовим, бо йдеться про стиль, сферою використання якого є повсякденне спілкування в побуті, на виробництві).
Кожний з цих функціональних стилів має свою мету завдання, обслуговує ту чи іншу сторону суспільного життя і характеризується своєрідними ознаками. Проте в кожному стилі є також загальні, так би мовити міжстильові мовні одиниці, їх називають стилістично нейтральними. Своєрідна сполучуваність цих стилістичних нейтральних мовних одиниць з одиницями, що характеризують той чи інший стиль (тобто стилістичне забарвлення), а також взаємо перехід у системі стилістично забарвлених мовних одиниць зумовлює появу різновидів (варіантів) у межах певного стилю. У науковій літературі немає єдиного погляду на системи функціональних стилів, кількість їх. Розходження виявляються навіть у програмах і підручниках сучасної української літературної мови, історії української літературної мови і стилістики.
Практично загальновизнаними можна вважати такі стилі мови: науковий, діловий, художній, публіцистичний і розмовний (останній, очевидно, доцільніше було назвати виробничо-побутовим, бо йдеться про стиль, сферою використання якого є повсякденне спілкування в побуті, на виробництві).
Кожний з цих функціональних стилів має свою мету завдання, обслуговує ту чи іншу сторону суспільного життя і характеризується своєрідними ознаками. Проте в кожному стилі є також загальні, так би мовити міжстильові мовні одиниці, їх називають стилістично нейтральними. Своєрідна сполучуваність цих стилістичних нейтральних мовних одиниць з одиницями, що характеризують той чи інший стиль (тобто стилістичне забарвлення), а також взаємо перехід у системі стилістично забарвлених мовних одиниць зумовлює появу різновидів (варіантів) у межах певного стилю.
