Стилістика — наука, що вивчає мовні засоби з погляду їх функціонування залежно від мети й умов спілкування.
Предмет: стилі мови, форми мовлення, що визначаються умовами, ситуацією, метою спілкування і розрізняються відповідними мовними засобами та їх функціонального навантаження. Теоретичні завдання: Вивчення основних понять стилів (функції стиль, стилістичні засоби), розробка основних принципів і критеріїв класифікації і внутрішньо жанрової диференціації стилів; дослідження витоків, формування і становлення основних етапів розвитку стилів СУЛМ; виявлення закономірностей функціонування мови в різних сферах спілкування; х-ка стилістичного матеріалу в діахронічному і синхронічному аспектах. Практичні: оволодіння стилістичною системою СУЛМ; вироблення умінь визначати стильові і жанрові ознаки, мовні одиниці тексту; сформувати навички оцінки стилістичного ефекту,колориту, виявлення стилістичних засобів.
Стиль — це різновид літературної мови, що обслуговує певну сферу діяльності людей, а тому має свій конкретний аспект поширення, свої особливості добору та використання мовних одиниць і стилістичні норми. Стиль у мовленні — спосіб функціонування мовних засобів. Розрізнення стилів мовлення залежить від основних функцій мови та від того, яку сферу діяльності обслуговує стиль.
СТИЛІСТИЧНА НОРМА — це норма використання конк$ ретного слова у певному стилі; вона є складовою літературної норми.
ЗНАЧЕННЯ СТИЛІСТИЧНЕ -одне з основних понять стилістики. Стилістичне значення є супровідним до лексичних і граматичних значень слів та виразів.
ЕКСПРЕСІЯ (лат. expressio — вираження) інтенсивна виразність тексту, що створюється фонетичними, лексичними, граматичними, стилістичними засобами мови.
Стилістичними прийомами називають різні способи
комбінування мовних одиниць одного рівня у межах одиниць вищого
рівня.
Стилістичні засоби - мовні одиниці, фігури мови, а також стилістичні прийоми, мовні стратегії і тактики, які використовують при вираженнях.
