пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

16.Особливості розвитку американської літератури кінця ХІХ - початку ХХ ст. Роман Т.Драйзера «Сестра Керрі». Проблематика, образи, жанр.


  До найбільш прикметних чинників власне літературного розвитку в першій половині XX ст. можна віднести:

1. Докорінну переорієнтацію принципів відображення літературою життя.2. Суттєві зміни у внутрішній організації самої літератури.3. Більш тісний взаємозв´язок літератури з проблемами наукового, суспільно-політичного, культурного розвитку цивілізації.4. Вихід на міжнародну арену великої кількості молодих національних літератур.5. Розширення літературних контактів.

Літературний процес кінця XIX - поч. XX ст. збагатився не лише художніми напрямами, а й жанрами. Урізноманітнився передусім роман: поряд із соціальним побутували науково-фантастичний, соціально-утопічний, а також романи історичні, соціально-психологічні, філософські, політичні, біографічні, романи-памфлети, ро-мани-епопеї. Набула різновидів драма, популярною стала психологічна новела, жанрово збагатилася лірика.

Перший роман Теодора Драйзера побачив світ у 1900-му році. Він не відразу був прийнятий публікою і критиками. «Сестру Керрі» відкидали за її аморальність і невідповідність традиційним американським цінностями.

У своєму романі американський журналіст підняв класичну для США 90-х років XIX століття проблему реалізації «американської мрії». Головна героїня твору – Керрі Мібер по досягненні вісімнадцятиріччя переселяється з невеликого, глухого містечка Колумбія-Сіті в Чикаго. Дівчиною, як і більшістю американців того часу, рухає єдине прагнення – підкорити це місто і, якщо не домогтися в ньому оглушливого успіху, то хоча б стати його невід’ємною частиною.

Вихована в дусі класичних моральних цінностей Керрі швидко збивається зі шляху. У цьому їй «допомагають» і несприятливі життєві обставини (відсутність досвіду роботи, важка праця на взуттєвій фабриці, відсутність теплих речей взимку, хвороба), і позбавлені чуйності родичі, що живуть розміреним життям, заповненої роботою, економією і домашніми справами. Пасивна і мрійлива по натурі дівчина, схилявся перед красою і живе надіями на незвідане досі щастя, легко піддається чарівності молодого комівояжера Чарльза Друе. Загнана в кут, що стоїть перед вибором – повернутися до батьків або продовжувати підкорювати Чикаго, Керрі легко змиряється зі своїм новим становищем коханки, прикриваючи незвичну для себе розбещеність надією все виправити. На початку дівчина чекає, коли на ній одружується Друе. Потім ті ж надії вона покладає і на Герствуда. У своєму прагненні жити з комфортом Керрі доходить до того, що приймає за чисту монету вінчання з уже одруженим чоловіком, але … робить вона це рівно до того моменту, поки їй самій це не перестає бути вигідним. Як тільки Герствуд розоряється, а Керрі отримує гроші і популярність на театральному терені, вона тут же його кидає.

Імпозантний керуючий баром «Фіцджеральд і Мій» – Джордж Герствуд – володар солідного стану в сорок тисяч доларів і батько всіма шанованого в Чикаго сімейства висловлює в романі ідею хисткості американської стабільності, примарності успіху і багатства. Все в його житті йде добре рівно до того моменту, як він починає нудьгувати і захоплюється молодий і чарівної Керрі. Високе соціальне становище і гроші не роблять Герствуда щасливим. Любов – ось те єдине, що наповнює його життя змістом. Заради неї він йде на злочин («він повинен хоч раз у житті пізнати щастя, хоча б ціною зречення від честі і правди»), заради неї він готовий миритися з втратою впливових знайомих і скромним існуванням. Однак вихід за межі звичного середовища і насувається старість робить для Герствуда неможливим повторний зліт: як тільки він втрачає частку в купленому за тисячу доларів нью-йоркському барі і стикається віч-на-віч з безробіттям, йому залишається тільки сидіти в гойдалці Керрі, читати газети і згадувати минуле.

Молодий комівояжер Чарльз Друе являє собою характерний для Америки кінця XIX століття тип людей, іменованих «майстрами». Він легко пурхає по життю, як метелик (порівняно Драйзера): робить кар’єру, зваблює жінок, насолоджується всіма доступними задоволеннями – любов’ю, грошима, модним одягом, смачною їжею, впливовими знайомствами і т.п. Ні в долі, ні в характері Чарльза Друе не відбувається ніяких змін. Чи не ставлячись ні до чого серйозно, він позбавлений можливості помилитися, як Герствуд. Не прагнучи ні до чого конкретного, він не відчуває прикростей, як Керрі.

Фінал роману підводить підсумок авторських роздумів про цінності «американської мрії». Керрі, добившись слави і багатства, не знає, що робити зі своїми грошима, не вірить чоловікам і задовольняється грою в розважальних комедійних спектаклях. Щастя вона не набула, краще не стала. Попереду у неї все життя, яку вона, в силу своїх внутрішніх особливостей, проведе в нескінченних пошуках себе. Герствуд ж шукати вже нічого. Його життя скінчилося. Він убив себе, втративши все – сім’ю, становище в суспільстві, гроші, любов, повагу до себе як до людини.

Успіх нікому не приносить щастя – ні Керрі, ні Герствуд. «Американська мрія» добре тільки для таких, як Чарльз Друе – живуть одним днем ​​і не зазнають складних духовних устремлінь. Матеріальні блага добре лягають тільки на «земні» серця. «Небесні» натури в зіткненні з ними майже завжди програють.

 


17.11.2016; 19:32
хиты: 154
рейтинг:0
Гуманитарные науки
литература
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь