У книжках Трублаїні вражає особлива піднесеність, любов і повага, з якою він ставився до підкорювачів морської стихії. Люди натхненні й благородні, палкі патріоти соціалістичної Батьківщини, до кінця віддані своїй справі - такими постають моряки, звіробої, полярники, вчені зі сторінок нарисів Миколи Трублаїні. В Трублаїні романтик поєднується зі строгим реалістом, котрий прагнув максимально точно змалювати те, що бачив і чув. Він не терпів фальші, надуманості, вигадки. Своїх героїв малював з натури, відбираючи тільки найхарактерніше, те, що відрізняло їх від інших. Так само добирав ситуації. Тому оповідання про Північ вражають нас життєвою переконливістю.
Герої північних оповідань - постаті дуже колоритні. Тут діють дорослі й діти - морські мисливці, капітани, боцмани, кочегари, юнги, вчені-метеорологи, гідрологи, їхня праця здебільшого тяжка, пов'язана з багатьма небезпеками, праця, що вимагає і сили волі, і мужності, і винахідливості. Однак люди не схиляються перед труднощами. Вони пишаються своєю працею, тим, що на їхню долю випала честь підкорювати Арктику. Вони не лише полюють на морського звіра, здобувають цінні хутра, шкури, нерп'ячий жир, моржеві ікла, а й хочуть прислужитися науці. Так, в оповіданні "Погонич блакитного кита" зоолог Офіура та капітан корабля Муль докладають зусиль, щоб спіймати й навчити живого кита. Мріє приручити білого ведмедя, зробити його свійською твариною мисливець Попадай ("Лови білого ведмедя").
Основним конфліктом, який об’єднує всі оповідання М. Трублаїні, є конфлікт добра і зла. Найбільшої уваги художник приділяє образу збірного позитивного героя.
Основний видоподіл колективного цілого як конструктивного та деструктивного у творах М. Трублаїні найчастіше відбувається за такими парадигмами:
етичною: герой жорстокий – добрий, самовідданий;
соціальною: будівничий – руйнівник;
психологічною: відважний – боягуз.
