Образ такої на перший погляд звичайної, але героїчної у своєму труді, наділеної твердим характером і силою волі людини створив Корнійчук у п’єсі «Платон Кречет». У гострому конфлікті в п’єсі зіткнулись хірург Кречет — справжній новатор та гуманіст і головний лікар Аркадій — людина, якій чужа творча думка, але яка прикривається пишними фразами, спекулює, так би мовити, на новаторстві. Це був новий конфлікт для тих років, коли створювалась п’єса.
Образ Кречета—талановитої, цілеспрямованої людини — є живим запереченням «інтелігентської роздвоєності», породженої становищем інтелігенції в капіталістичному світі. В особі Кречета, що виріс у робітничій сім’ї і сам був раніше робітником, Корнійчук втілив типові риси нової, радянської інтелігенції, глибоко патріотичної, відданої справі соціалізму. Як справжній представник радянської медичної науки, Платон Кречет бачить її мету в продовженні життя, в боротьбі з старістю, смертю, хворобами.
П’єса «Платон Кречет» пройнята пафосом радянського гуманізму. . Драматург показав життєво правдивий, благородний образ молодого вченого в усій багатогранності його громадських і особистих інтересів та прагнень. Як і його батько, робітник, учасник боїв за соціалістичну революцію, Платон свідомий того, що своїми трудовими подвигами «відкриває семафор у майбутнє», і це надає йому сили у найтяжчі хвилини життя.
У боротьбі за дальший розвиток медичної науки Кречет не самотній: його підтримує насамперед чуйний і розумний «хазяїн міста» — голова виконкому комуніст Берест. Драматург показав Береста людиною широкого кругозору, талановитим керівником, який піклується про всебічне задоволення потреб радянських людей. Сміливі ідеї Платона Кречета знаходять підтримку не лише у Береста, а І у молодих лікарів Стьопи й Валі і у Терентія Йосиповича Бублика —типового представника кращої частини старої інтелігенції, що чесно і віддано служить народові. Героїзм і моральна чистота радянської людини втілені в п’єсі також в образі матері Платона, яка вміє підтримати у сина мужність, нагадати йому, що боротьба за життя людини — вище за все.
Лаконічними засобами, лише через один монолог — розповідь санітарки Христини Архипівни, драматург окреслив життєвий, типовий характер рядової, непомітної, але, по суті, героїчної жінки. Композиційно розповідь санітарки вмішена у найнапруженіший момент дії. Всі схвильовані думкою, чи зможе Кречет, незважаючи на свою недугу, врятувати життя пораненого наркома. Розповідь Христини Архипівни дає певність у щасливому закінченні операції.
Молодого архітектора Ліду Коваль драматург показує в процесі її зростання. В розвитку подане її почуття до Платона: воно змінюється і поглиблюється в міру того, як розкриваються високі моральні якості вченого. Противником Платона в п’єсі виступає Аркадій. Це типовий пустоцвіт від науки, кар’єрист і пристосуванець, який за гучними фразами про «діалектичний метод у лікуванні туберкульозу» ховає свою дрібненьку душу обивателя. В образі Аркадія драматург влучно висміяв старе, шо намагається зовнішньо пристосуватись до нового, лишаючись внутрішньо чужим йому.
Актуальність порушених проблем і драматургічна майстерність зумовили довге сценічне життя п’єси. І досі «Платон Кречет» несе в широкі маси високі ідеї соціалістичного гуманізму, виховує глибоку любов до Радянської Батьківщини, вчить мужності і стійкості у виконанні обов’язку, звеличує героїку творчої праці.