Сполучник – службова частина мови, що виступає для поєднання однорідних членів речення, частин складного речення і окремих речень. За грам. Призначенням сполучники наближаються до сполучних слів, проте останні наділені додатковою функцією, оскільки входять до підрядних частин складного речення, як і їх члени(Який їхав, таку здибав).