Прості прийменники мають умовно кажучи одну основу:
-всі первинні прийменники(до, з, по, при)
-вторинні, що складаються з 1 слова (коло, круг, ліворуч, всупереч).
Складні прийменники:
-це тільки вторинні, що утворені поєднанням 2 чи більше основ, частини пишуться разом або через дефіс(по+при, із+за, з+під).
Складені – похідні прийменникові конструкції, що складаються з 2- 5 слів, які записуються окремо(відповідно до, на північний схід від).
Вживання окремих прийменників має свої фонологічні особливості:
1.для милозвучності до простих прийменників додаються і, о: піді мною, зі словником.
2.при потребі відбуваються чергування в-у, о-об: в Умані, о шостій.