Головна семантико-синтаксична властивість дієслова бути –присудком (у верховіттях вітер колобродить, сумує стежка дичками внатрус. А угорі про таїнство природи задумався мислитель чорногуз.) У реченні дієслову, крім присудкової притаманні й інші синтаксичні функції ( відмінні від присудкової функції найчастіше виконує форма інфінітива, що зумовлено походженням цієї дієслівної форми) –підмет (Життя прожити-не поле перейти), (Навчатися-це щастя для студента)-додаток ( я звелів шоферу їхати)-означення(У Чіпчиному серці ворушилося бажання верховодити) –обставина (Чапля зшила черевички і мерщій пішла до річки, поки хвастала ходила, черевичок загубила.)
Дієприкметнику також властива синтаксична багатофункціональність:
-означення у складі дієприкметникового звороту: І тільки чую-набрякають очі, як хмари, перегущені дощем...
-означення:Піднесли печеного в золі гарбуза(присл)
-присудкове слово:Перша жінка-суджена, друга-ряджена, а третя-від чорта.
-іменна частина складеного присудка: Слова були вже сказані давно
-підмет або та додаток(за умови субстантивації) Несказане лишилось несказанним.
Присудкові форми на –но, -то виконують лише функцію присудка у безособовому реченні:Багато слів написано пером.
Дієприслівник у реченні виконує тільки функцію обставини у позиціях:
-обставинного слова: Не журись, Чіпко,-каже, радіючи, Мотря.
-обставини у складі дієприслівникового звороту: Не спитавшись броду, не лізь у воду.
