Естетичні засади модернізму базовані на: художній умовності (Леся Українка: література – портрети, а не фотографії); релятивності (відносному характерові) добра і зла; естетизмі: культ краси і самоцінність творчості (однак для української літератури «мистецтво заради мистецтва» не могло бути фактом, заперечити служіння народу означало національну зраду); недосяжності гармонії ідеального й реального; міф як противага реального. Кінець ХІХ століття позначився кризою просвітницького реалізму, адже раціональна ідея світу стає неспроможною задовольнити духовно-естетичні пошуки нової людини. На зміну раціоналізму приходить ірраціоналізм. Поняття ірраціоналізм означає інстинкт, інтуїцію. Ірраціоналіст – це людина, яка віддає перевагу спогляданню або інтуїції й ігнорує можливість розумного осягнення світу. Вплив на формування нової філософської ідеї у той час найбільше мали ірраціоналісти Шопенгауер та Ніцше. Їх філософські ідеї позначилися й на мистецтві модернізму. У модернізмі можемо прослідкувати наступні ідеї Шопенгауера: песимістична концепція розуміння світу була засвоєна модернізмом як тяжіння до зображення людського страждання. Шопенгауер вводить поняття «песимізм», пов’язуючи його з поняттями «світової волі» та «волі до життя». Шопенгауер обґрунтовує песимізм, спираючись на етичне значення трьох своїх категорій: «час», «простір», «причинність». розуміння особливої місії мистецтва й митця Філософ виділяє два види пізнання: звичайне – виявлення того, чого хоче воля тут і тепер, що реалізується у науковому пізнанні; геніальне – спрямоване на незмінну й справжню сутність речей, на волю як таку (пов’язане з мистецтвом, моральним подвижництвом і є долею обраних). Мистецтво надає ідеальну завершеність і цілісність світу. Естетичне споглядання є засобом тимчасового звільнення від служіння Волі. Модернізм успадкував наступні ідеї Ніцшенове бачення людини – ідея надлюдини, яка у літературі модернізму втілюється через низку героїв – сильних індивідуальностей, харизматів, що творять відмінну дійсність (тварина – людина – надлюдина; програмовий твір «Так говорив Заратустра. Книга для всіх і ні для кого»). «смерть Бога» як проект повернення людині права на самостійність і активність, самоцінність; принцип імморалізму в мистецтві; бачення нового в модернізмі – «модернізм та історія». Вплив на естетику модернізму мали й здобутки психології, особливо це стосується психоаналітичної теорії. Ідеї психоаналізу, що знайшли своє апробування в модернізмі: занурення у індивідуальне підсвідоме (за Фройдом – Воно (Ід), Я (Его), Над-Я (Суперего); ідеї творчої сублімації (заміщення нереалізованих бажань); культ сновидінь (за Фройдом сновидіння – це замінник чогось іншого, несвідомого, перетворення думок в зорові образи, символи); колективне несвідоме (Юнг). Риси українського модернізму: тісна взаємодія з реалістичним мистецтвом на ранньому етапі; естетична свідомість українського модернізму формувалася не стільки теоретично, скільки практично; модернізм мав переломний характер щодо попередньої літературної традиції, оскільки прагнув створити нову естетичну систему; синтетичність мистецтва; прорив оболонковості: спроба проникнути в ірреальну, трансцендентну сутність явищ; інтуїтивізм; психологізм; символотворення: символ – основа пізнання і відтворення світу; волюнтаризм: культ сили волі, активності.
