пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

61. Стан освіти в кінці 19-поч. 20 столітті.

Охоплення населення системою освіти був дуже низький. Розвиток системи шкільної освіти утруднялося також відсутністю закону про загальне обов'язкове навчання. Необхідно відзначити, що до цього часу в багатьох країнах Європи вже давно була подолана масова неписьменність населення і було введено загальне обов'язкове навчання. Однак, хоча формально Закони про загальну освіту були введені в цих країнах раніше Росії, але їх прийняття супроводжувалося тривалої полемікою і боротьбою. Після революції 1905-1906 рр.., Російсько-Японсь-кої війни і реформ 1906-1907 рр.. в думі піднімається питання про прийняття закону про ведення загальної початкової освіти. У 1906 р на розгляд виноситиметься законопроект міністра народної освіти П. фон Кауфмана. Деякі положення цього закону були прийняті 3 травня 1908 згідно з якими було різко увелічино держ. фінансування МНП. Це зіграло дуже велику роль у розвитку системи освіти в Росії. Однак розділ про загальне обов'язкове початкову освіту прийнятий не був. Пізніше в 1910 році, було установалено 4-річне навчання для всіх початкових шкіл. Середні навчальні заклади МНП на 1913 р. були представлені чоловічими і жіночими навчальними закладами.  Вища освіта в 1913/1914 рр. було представлено 63 казенних, громадських, приватних та відомчих навчальних закладів вищої школи, в яких навчалося 71379 студентів. Швидко розвивалося на початку XX століття та освіта селян з агротехніки. У 1913 р. в Росії працювало 9000 співробітників сільськогосподарської інформаційно-консультаційної служби. Організовувалися навчальні курси по скотарству і молочному виробництву, впровадженню прогресивних форм сільськогосподарського виробництва. Багато уваги приділялося і прогресу системи позашкільної сільськогосподарської освіти. Наприкінці XIX — на початку XX ст. політиці заборони української мови і культури активно протидіяли «Просвіти», які ставили за мету сприяння освіті українського народу його рідною мовою. Перша організація «Просвіти» виникла в 1898 р. у Львові. Революція 1905—1907 pp. сприяла відкриттю просвітніх товариств у Києві, Одесі, Чернігові, Житомирі, Катеринославі, Кам'янці-Подільському, Миколаєві та інших містах. Вони впроваджували в школи українську мову, історію України, дбали про видання українських підручників, книжок, порушували питання про відкриття українських шкіл, проводили свята за народними традиціями тощо. У цей період видавництвом «Український вчитель» було видано «Українську граматику для школи» Г. Шерстюка, «Арифметику для українських шкіл» О. Кониського, «Граматику (Букварець)» С. Черкасенка та ін. Значну просвітницьку роботу проводив педагогічно-освітній щомісячник «Світло», що висвітлював питання дошкільного, шкільного та позашкільного виховання, відстоював права української школи та української мови в ній. Давав цінні поради вчителям, вихователям, батькам з різноманітних освітньо-виховних проблем. Діяльності товариств «просвіти» протидіяла система самодержавства, з її механізмом переслідувань та репресій. Тож завдяки невтомній праці прогресивних діячів освітянської ниви, громадськості кінця XIX — початку XX ст. вдалося зберегти основи національного шкільництва і традицій, української педагогічної думки. Серед найвидатніших постатей цього періоду, які боролися за втілення ідей національної школи, вшановують К. Ушинського, І. Франка, X. Алчевську, Б. Грінченка, С. Русову, Т. Лубенця та інших.


10.12.2015; 00:23
хиты: 224
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь