Закон моделювання авдиторії.

Закон моделювання аудиторії передбачає системне вивчення аудиторії, тобто тих, на кого вона розрахований виклад концепції – один слухач чи група – на основі соціально-демографічних, соціально-психологічних, індивідуально – особистісних ознак.
Моделювання аудиторії означає, що промовець повинен добре знати слухачів (бажано всі ознаки і повністю),готуватися до зустрічі з нею, передбачити, де і коли можуть виникнути непорозуміння, а головне впливати на слухачів за допомогою матеріалу і майстерності мовлення так, щоб дисциплінарні мотиви змінювалися інтелектуально-пізнавальними та морально-етичними)
Психологи звертають увагу на такі моменти встановлення контакту з аудиторією, як оцінка ораторського виступу – позитивна чи негативна – з позиції оратора й аудиторії. Кожен з них прогнозує ситуацію, опираючись на власний досвід, інші індивідуальні особливості.
Зокрема, позитивна оцінка моделі спілкування зміцнює лектора у своїх силах, а негативна установка захисні психологічні фактори промовця: підвищується увага, загострюється чутливість, зростає внутрішня напруженість, виникає зневіра, страх перед аудиторією.
Тому промовцеві слід пам’ятати про існування своїх і чужих «зон небезпеки»,вміти делікатно їх попередити. Слід пам’ятати, що аудиторія утворюється не відразу. Тому досвідчений оратор прагне тримати в полі зору свою аудиторію. особливо її «небезпечні зони» - острівки шуму, відволікання тощо. Для цього він готує цікаві факти, гумористичні історія, змінює інтонацію тощо.
Першим ступенем вивчення аудиторії є соціально-демографічні ознаки, спрямовані на розкриття зовнішньої оболонки людини. До цієї групи належать: вік, стать, національність, освіта, професія, склад сім’ї, належність до соціальних верств (селяни, інтелігенція,біженці) тощо. Для того, щоб ці ознаки не перетворилися на звичайну статистику, потрібно не лише їх фіксувати, але й аналізувати, тобто співвідносити їх одна з одною, і вичитувати інформацію, яка стоїть за тією чи іншою ознакою. При такому підході ці ознаки перестають бути лише анкетними даними й починають працювати Але навіть при наявності інформації, яка випливає із соціально-демографічних даних, цих ознак недостатньо, щоб скласти психологічний портрет аудиторії, оскільки вони дають загальне уявлення про людину і є недостатніми, щоб зробити висновок про її інтелектуальний та психологічний потенціал, її здібності здійснювати конкретні функції.(3, 6).
Важливими є також суспільно-психологічні ознаки, які характеризують поведінку декількох суб’єктів одночасно, тобто називають ознаки, властиві декільком суб’єктам. Суспільно-психологічні ознаки вивчення аудиторії: зумовлюються переважно соціально-демографічними, але не охоплюють всіх слухачів, а характеризують групи або окремих суб’єктів
Індивідуально-особистісні ознаки вивчення аудиторії виявляють внутрішній зміст і властивості людини: тип нервової системи, темпераменту, особливості мислення тощо.