Натаніель Готорн - один із найвидатніших американських прозаїків XIX століття, один із "батьків-засновників" жанру новели й психологічного роману в національній літературі. Важливим внеском у новелістику, в якій його ім'я як першовідкривача називали поряд з Едгаром По, було відкриття ним нової форми оповідання.Творчість письменника дала можливість розглядати її за жанровими ознаками. Склалося так, що він спочатку два десятиліття писав малу прозу, а потім до кінця життя віддавав майже всі творчі сили романістиці.
Особливості творчості Готорна:♦ в оповіданнях Готорна мав свою специфіку. Автор зображував своїх персонажів у атмосфері минулого або вони існували у якомусь невизначеному часі;♦ алегоризм у Готорна був формою повчання, а притчевість закладена в саму основу його творчості, якою він мріяв чогось навчити;♦ фантазія - головне у творчості;♦ використання і творче переосмислення давньогрецьких міфів.
Натаніелю Готорну часто дорікали і його молодші сучасники, і літератори за те, що він мало цікавився соціальними проблемами й конфліктами, не відобразив суспільства своєї доби у всій його повноті. Але Готорн знайшов своє власне місце в американській і світовій літературі, створив свій неповторний художній світ і незабутніх героїв, які жили і страждали серед одвічної боротьби між добром і злом. І цього, мабуть, достатньо для талановитого американського романтика.
