Іван Франко багато зробив для збагачення жанрових форм сатиричної прози. Його творчість є своєрідним перехідним містком між сатиричною літературою остан¬ньої третини XIX ст. і сатирою початку XX ст. Сатирична казка «Опозиція» була спрямована проти ,так званої «нової ерИ»-політичної угоди верхівки «народовської» партії з айстро-цісарським урядом .Вперше друкувалася «Опозиція» в журналі «Життє і слово» з такою авторською приміткою «Оця казочка написана ще в початку 1891 року.і була призначена для «Народа».Не знаю вже ,для чого вона тоді не попала в друк ,а пролежала досі в теці редакції «Народа».Господи ,як же ж ,небагато від того часу змінилися обставини ,як мало начилася наша теперішня «принципіальна « опозиція з кораблекрушенія нової ери!..Значить моя казочка не тільки не стратила сучасного інтересу ,але потроха показалась навіть пророцтвом».
У казці «Опозиція» показано ,як блокуються українські націоналісти –депутати з польською панівною верхівкою і австрійським урядом .Починається вона казковим зачином ,в якому чується дошкульна іронія.Опозиція-зібраний алегоричний образ укр. буржуазно-націоналістичної псведоопозиції до цісарського уряду.Втілена вона в образ гидкої тварини ,яка ,правда ,не кусається,не кидається на людей ,а навіть «з руки їсть і наавіть гладити дається» .
Традиційними для української літератури на межі століть залишаються політичні сатири, написані в Західній Україні. Чи не найкращим зразком цього жанру можна вважати оповідання Івана Франка "Свинська конституція". Ще 1883 р. І.Франко спробував розробити подібний до "Звірячого бюджету" сюжет у віршовій формі у творі "Звірячий парламент", підзаголовок якого "уривок політичної байки" вказував на схожий жанровий різновид. Твір "Звірячий парламент" так і залишився незакінченим, проте його сюжет через чотирнадцять років відродився - вже у прозовій формі - у казці "Звірячий бюджет".
У політичному оповіданні "Свинська конституція" народний оповідач Антон Ґрицуняк розкриває слухачам очі на реальну чинність законів австрійської конституції. У самому визначенні "свинська конституція", "звірячий бюджет" художні означення з яскраво негативними конотаціями видаються, на перший погляд, недоречними. Назва об'єднує в собі два несумісні поняття з абсолютно різних сфер - тваринного буття ("звірячий", "свинська") і буття власне людського, громадського, суспільного (бюджет, конституція). Ця суперечність, покликана заінтригувати читача, розв'язується у сюжетних колізіях творів. Протилежні поняття об'єднуються, створюючи сатиричну художню концепцію, у якій людське опущене до рівня звірячого, "свинського" й навіть нижче від нього. Це гірка і вбивча сатира на суспільно-політичний лад, у якому навіть свиня має більше прав на життя і свободу, ніж простий чоловік - "хлоп". Однак одна й та сама тема у подібних за назвами творах розробляється різними художніми засобами.
Темою для написання "Звірячого бюджету" була австро-угорська конституція 1867 р., закони якої письменник і висміяв у своєму творі: "А треба вам знати, що в звірячім царстві була вже віддавна така конституція: необмеженої власті ніхто не мав, а кождий їв тільки того, кого міг уловити, задушити і обдерти зі шкіри. Перед царем усі були рівноправні; він найсильніший і мав право кождого зловити, задушити, обдерти і з'їсти. Під його рукою були поменші губернатори, як-от медведі , вовки, а із них кождий мав таке саме право над меншими від себе".
