пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

59. Притчево-алегоричне осмислення долі українського народу в поемі “Мойсей” І. Франка

Любов до рідної землі, інтерес до її славного минулого та вболівання за невідоме майбутнє — це вічні теми, яких торкалися митці всіх віків і народів. У поемі «Мойсей», яка побачила світ 1905 року і стала вершиною його літературної спадщини, І. Я. Франко також осмислює історичну долю українського народу, трагічні шляхи його життя, відображає його прагнення до національної самостійності та волі. Поема розкрила глибоку віру поета в невичерпні сили народу, у те, що попри тяжкі поневіряння, український народ матиме щасливе майбутнє

. Суверенна й вільна. Така наша Україна нині. Саме за нашої пам’яті з України-колонії народилася наша країна. Складним, довгим, тернистим виявився шлях Батьківщини до державності. Минуле нашої країни — тяжке, криваве й трагічне, чорне, витоптане ордою, де битим шляхом, запряжені в турецькі аркани, бредуть у неволю вродливі україночки й високі чорняві козаки — краса і майбутнє рідної землі. Були і звірства кримських ханів, і насідала польська шляхта, але ж славні захисники Батьківщини не дали поставити український народ на коліна!І. Франко, звертаючись до пригнобленого народу, побоювався, що наступні покоління будуть соромитися своїх батьків. Він страждав від усвідомлення того, що століття гніту витравили в українців найкращі національні якості й прищепили «укриту злість» й облудливу покірність».Поет усвідомлює, що народ не може бути в рабстві довіку, і дивується, що він не вірить у свої сили, підкоряється, не має сили духу. І для втілення свого задуму — показати шлях рідному народу до волі — письменник використовує біблійний сюжет про легендарного єврейського пророка Мойсея, який повів свій народ до землі обітованої. Але доля пророка завжди надзвичайно тяжка, адже він має збудити в пригнобленого народу потяг до свободи й переконати його, що сите, але бездуховне життя не є щастям. На думку пророка, той, хто «здобуде всі скарби землі, той і сам стане їхнім рабом» і втратить найдорожче — «скарби духу». Народ майже розгубив ці скарби і втратив віру в можливість знайти обітований край, зневірився люд у словах і діяннях пророка:

І далі на сторінках твору ми вже бачимо народ єдиний у своїм прагненні до свободи рідного краю, яку заповіли їм предки, народ-переможець. Ніщо не може спинити революційного руху народу-велетня, бо він є творцем історії. Справжніми сподвижниками держави змальовує поет героїв поеми. Їхнє життя стало символом незнищенності народного духу, символом боротьби за волю. Вони прагнули свободи для своїх дітей, боролися за неї, вірили в неї і заповіли її нам.

«Мойсей» — це залишений у спадщину «духовний заповіт» митця своєму народові. Це твір про українців і про Україну. Батьківщина — наш скарб, наш біль, наше щастя. Своєю поемою Іван Франко виражав мрії і сподівання українського народу на незалежність, будив національну самосвідомість, піднімав з рабства народ, надихав його на боротьбу й віру. Нам заповів Каменяр збудувати Українську державу, що «буде рівною в Європі, і в світі буде мати своє місце». Так бережімо ж дух національного відродження!

Франко переконаний, що кожен народ, навіть розсіяний світами, може "статися сіллю землі" і послужити добрим прикладом. Для цього, як розповідається у притчі про вибір короля дерев (у шостому розділі), він не повинен "задрімати в ході". Зневірившись в успіхові, заснувши на волі, він цим зневажить Божий заповіт, змарнує нагоду й поступиться іншим народам. 

Отже, "Пролог" надає твору ознак притчі-оповіді з подвійним сенсом, коли за наявним сюжетом приховується глибший, потаємний зміст. Без цього прологу ми мали б переказ біблійної історії, який занурював би нас у події прадавніх часів. Але задивлений у "будущину", автор палкого "Прологу" плекає гарячі мрії, як після визволення українці нарешті посядуть гідне місце у "народів вольних колі", покотять світами гомін волі, стануть домовитими хазяями в "своїй хаті" і на "своїм полі". 

Такою була найвища мрія видатних діячів українського красного письменства кінця XIX — початку XX століття. Але і сьогодні "Мойсей" І. Франка змушує нас замислитися над своєю власною долею, над долею нашого народу, проаналізувати минуле України, згадати її героїв, пройнятися тими ідеями, якими жили видатні люди давніх часів.


15.06.2015; 20:36
хиты: 210
рейтинг:0
Гуманитарные науки
литература
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь