Жанровий діапазон драматургії Панаса Мирного достатньо об’ємний: від соціально-побутової драми до високої комедії. Відображення дійсності здійснювалося автором, в основному, за допомогою поетики реалізму, присутні в його творчості риси неоромантизму та символізму, елементи яких по-різному репрезентовані в його драматургічній спадщині.
Драматична дилогія «Лимерівна» й «У черницях» засвідчила, що в своєму творчому поступі Панас Мирний рухався в тому ж напрямку, що й представники «нової драми». Спроби боротьби жінки з суспільними забобонами, її часто марні намагання самореалізації як самодостатньої особистості, які є провідними у дилогії Панаса Мирного, були предметом таких п’єс Г. Ібсена, як «Ляльковий дім», «Привиди», «Гедда Габлер» та ін. Головні героїні у названих п’єсах аж ніяк не ідеалізовані, вони суперечливі, наділені як позитивними, так і негативними рисами.
Слід виокремити і такі новаторські риси дилогії «Лимерівна», «У черницях»: по-перше, конфлікт відбувається на кількох рівнях одночасно – міжособистісному, побутовому, світоглядному, моральному. По-друге, тут присутній пафос протесту людини проти взагалі будь-якого насилля, проти тих сил в усіх сферах життя особи, які пригнічують її особистість, заважають її вільному волевиявленню. Автор значну увагу приділив саме загальнолюдським проблемам, вічним темам, а саме: темі свободи й несвободи особистості, брехні й правди, лукавства й честі. У обох випадках п’єси закінчуються трагічно. Однак смерть головних героїнь не проходить безслідно, вона змушує оточуючих пережити катарсис, замислитися над своїми діями та вчинками, пробуджує совість та співчуття.
Разом з тим, слід зазначити й таку жанрову особливість дилогії, як епізація драми. У дилогії оповідь переважає над дією. Також автор уводить до твору персонажів, які не діють, а служать джерелом інформації про інших персонажів. Крім того, хронотоп побудований таким чином, що швидше його можна схарактеризувати, як епічний: значна розтягненість подій у часі, просторові переміщення героїв. Навіть сам той факт, що Панас Мирний прагнув створити трилогію, говорить про те, що автор прагнув більш повно відобразити картину дійсності, більш глибоко й послідовно втілити свою художньо-філософську концепцію. Ці риси притаманні саме епічним творам. Саме тому п’єса «У черницях» так і залишилася драмою для читання.
