«Лихо…» Ця невеличка повість .З погляду зовнішньої композиції твір поділяється на дві частини, що відповідає темі й назві твору: «Лихо давнє й сьогочасне» – тобто кріпацтво й пореформена доба – капіталізм.
Перше оповідання про лихо давнє – кріпаць¬ке, в якому скніли й ниділи людські душі.., і лихо сьогочасне з його безземельною волею та голод¬ним лихом, що заставляє людей ще більше дума¬ти тільки про себе».
У творі порівнюються дві доби, хоч більше уваги автор відводить змалюванню кріпацтва. Во¬но було таким страшним лихом, залишки його бу¬ли настільки відчутні, що ця тема ще довгий час зберігала свою актуальність.
Тему повісті можна визначати так: життя ук¬раїнського селянства, напівголодне існування в дореформений і пореформений час. Ідея – про¬тест проти хижацьких суспільних законів.
Сюжет розгортається за двома лініями: взаємини Марини Проценкової з панами і змалю¬вання кріпацтва, мрій селян про волю.
Коментар до історичних фактів, які лягли в основу твору.
Реформа 1861 р. не давала справжньої волі та землі селянам. За документами селяни особисто були вільними, проте право власності на землю лишалося за поміщиками.
Частина перша
Експозиція: сила і багатство Башкира і горе Федора Проценка, життя кріпаків.
Зав'язка: стрічні куми; мрії кріпаків про волю.
Розвиток подій: кумування.
Кульмінація: покарання Марини, смерть Баш¬кира.
Частина друга
Експозиція: проживання Марини з дочкою в Одраді.
Зав'язка: відміна кріпацтва.
Кульмінація: зрада селянських надій Мари¬ною.
Розв'язка: голодна воля, смерть одрадчан.
