пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

16.Філософія Відродження .Гуманістичний антропологізм,пантеїзм

 Відродженні виділяють наступні історичні етапи: предвозрожденіе (Дученто) - 2 половина XIII століття, раннє відродження (Треченто) - XIV століття, зріле відродження (Кватроченто) - XV століття, пізніше відродження (Чінквеченто) XVI-початок XVII століття. Епоха Відродження - це епоха зародження капіталістичних відносин, створення національних держав і абсолютних монархій Західної Європи, епоха глибоких соціальних конфліктів. Філософська думка епохи Відродження охоплює три століття: від раннього гуманізму XIV ст. до натурфілософії XVI - поч. XVII ст.Для філософської культури Відродження характерні: 1) антісхоластіческій характер (хоча для держави схоластика залишалася офіційною філософією та її принципи вивчалися в більшості університетів); 2) пантеїзм як головний принцип світогляду; 3) антропоцентризм та гуманізм.

В епоху Відродження виробляється новий стиль мислення, який головну роль відводить не форма вираження ідеї, а її змісту. Схоластична ж традиція створення філософських творів була пов'язана з догматичної, «менторський» манерою викладу, побудованої на тлумачення авторитетного, релігійно несуперечливого тексту. Філософи Відродження протиставили цьому підходу жанр літературно-риторичне, розрахований на освічені світські верстви читачів, а не тільки на вузькоспеціалізовану аудиторію професійних богословів.Ієрархічне представлення про світобудову в Відродженні замінюється на концепцію про світ, в якому відбувається взаємопроникнення земного, природного і Божественного почав.

Основні характерні риси• Антропоцентризм — домінування філософського принципу, згідно з яким людина є центром і метою всесвіту.• Гуманізм — домінування філософського принципу, згідно з яким утверджується повага до гідності й розуму людини, її права на щастя, вільний вияв природних людських почуттів і здібностей.• Пантеїзм — філософська позиція (світогляд), згідно з яким Бог і світ перебувають у нерозривній єдності.На перший план у ренесансному неоплатонізмі виступає його гуманістичний зміст.Гуманíзм — визнання людини найвищою цінністю у світі, повага до гідності та розуму людини; право на щастя в житті, і вільний вияв природних почуттів і здібностей.Гуманізм це ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності; людяність.Гуманістичний світогляд протиставляється світоглядам, для яких людина не стоїть на вершині піраміди цінностей: релігійному, де найголовнішою цінністю проголошується Бог, класовому, для якого найважливіші інтереси певного класу, імперському, для якого найпершою цінністю є інтереси імперії тощо.

Пантеїзм — філософська доктрина, яка стверджує, що всесвіт є ідентичним з Богом; редукція Бога до всесвіту або всесвіту до Бога. Іншими словами, пантеїзм це — вірування чи вчення, яке представляє природний світ, включаючи людину, частиною божества.Пантеїсти вважали, що Бог і природа єдині, Бог мовби розлитий у природі. Завдяки пантеїзму відбувається реабілітація природи, яку перестають вважати гріховною. Це певною мірою стосується як зовнішньої природи, так і тіла людини. Ідеї пантеїзму поділяли і деякі мислителі Відродження, зокрема, дотримувався її знаменитий швейцарський лікар і алхімік Теофраст Парацельс (1493—1541), який висунув здогад, що людське тіло — це хімічна система.


08.06.2015; 14:00
хиты: 231
рейтинг:0
Гуманитарные науки
философия
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь