пользователей: 21219
предметов: 10452
вопросов: 177398
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Чергування приголосних.1,2 палаталізації

У сучасній українській літературній мові процеси формотворення та словотворення часто супроводжуються закономірними змінами приголосних - чергуваннями приголосних, які виникали в різні періоди

розвитку мови й зумовлені різними причинами.

У сучасній українській літературній мові виділяють різні типи чергувань приголосних:

1. Чергування твердих передньоязикових із парними м'якими (д - Ід'І. ІТІ - Іт'І. ІЗІ - ІЗ'І, ІСІ - Іс'І, ІДЗІ - Ідз'І, Іці- Тц'І. ІЛІ - Тл'І. Іні - Ін'І, ІрІ-Ір'І)
2 Чергування задньоязикових і фарингальної із шиплячими: ІгІ -

ІЖІ. ІКІ-ІЧІ, ІХІ-ІШІ

Це чергування спостерігається як при словозміні (друг - друже, козак - козаче, лях - ляше, око - очей, кликати - кличу, колихати - колишеш, зберегти - збережуть), так і при словотворенні (знак - значок, дорога - доріжка, рука - ручка, вік - вічний, земляк - землячка, друг - дружити).

Фонеми ІгІ, ІкІ, 1x1 і (ж), ІчІ, ІшІ нерозривно зв'язані між собою: одні з них були і в найдавніші часи (г, к, х - так звані первинні), інші (ж, ч, ш) - розвинулися з перших як вторинні за походженням.

Це чергування дуже давнє: воно виникло ще на спільнослов'янському грунті. Фонеми ІГІ, ІкІ, 1x1 переходили в м'які шиплячі Іж'І, Іч'І, Іш'1 перед голосними переднього ряду, тому що вони були твердими і не могли поєднуватися з цими голосними, які пом'якшували попередні приголосні. Інші приголосні перед цими голосними просто пом'якшувалися, а ІгІ, ІкІ, ІхІ при пом'якшенні переходили в Іж'І, Іч'І, Іш'І, які на той час були м'якими і могли сполучатися з голосними переднього ряду. Це так зване перше пом'якшення задньоязикових - І палаталізація.

3. Чергування твердих задньоязикових і фарингальної із

реднЬоязиковими м'якими свистячими: ІгІ - Із'І, ІкІ - Іц'І, ІхІ - Іс'І

У цьому чергуванні ІгІ, ІкІ, ІхІ також є первинними, а Із'І, Іц'І, Іс'І - вторинними, тобто похідними, які виникли у зв'язку з так званим другим пом'якшенням задньоязикових - II палаталізацією. Це чергування з'явилося в мові слов'ян теж ще на спільнослов'янському грунті, але вже тоді, коли закон першого перехідного пом'якшення вже перестав діяти. У російській мові наслідки II палаталізації майже не збереглися: рос. рука - руке. нога - ноге, муха -мухе, дорога - дороге.

На сучасному грунті чергування ІгІ, ІкІ, ІхІ із Із'І, Іц'І, Іс'І маємо:

а) про словозміні:

  • у давальному й місцевому відмінках однини іменників жіночого роду: жінка - жінці, мачуха - мачусі, повага - повазі - (у) повазі, балка - балці - (у) балці, аптека - аптеці - (в) аптеці, стріха - стрісі — (на) стрісі;
  • у місцевому відмінку однини іменників чоловічого і середнього роду: барліг - (у) барлозі, вухо - (у) вусі, ріг - (на) розі, рік - (у) році, барак - (у) бараці, дух - (у) дусі, молоко - (у) молоці, універмаг - (в) універмазі;

б)  при словотворенні:

  • при утворенні жіночих відповідників до іменників чоловічого роду з суфіксом -ник: робітник- робітниця, будівельник - будівельниця',
  • при утворенні прикметників із суфіксом -ськ(ий): козак — козацький, чех - чеський, Кривий Ріг - криворізький.

Хоча варто зазначити, що історично це чергування аж ніяк не пов'язане з так званим другим пом'якшенням задньоязикових, тобто з II палаталізацією.

Козак — козацький

Як відомо, подібні прикметники утворюються шляхом додавання суфікса -с'к(ий) до основи іменника: козак+-с'к(ий) > козацький.

ІСТОРІЯ ЯВИЩА: *козак+ьс'кий > козачьс'кий > козач'с'кий > козац'с'кий > козац'ц'кий > козацький

  • к > ч' (відбулося явище І палаталізації: задньоязиковий [к] перед голосним переднього ряду [ь] перейшов у [ч']);
  • ь > 0 (зредукований у слабкій позиції занепав);
  • ч'с' > ц'с' (відбулася асиміляція: наступний свистячий [с'] вплинув на попередній шиплячий [ч'] і уподібнив його; це асиміляція регресивна, контактна, часткова, за місцем і способом творення);
  • ц'с' > ц'ц' (відбулася асиміляція: попередній зімкнено-щілинний [ц'] вплинув на наступний щілинний [с'] і повністю його уподібнив; асиміляція прогресивна, контактна, повна, за місцем і способом творення, на письмі відбита);
  • ц'ц' > ц' (відбулося стягнення).

Чех - чеський

*чех+ьс'кий > чешьс'кий > чешс'кий > чес'с'кий > чес'кий

  • х > ш' (відбулося явище І палаталізації: задньоязиковий [х] перед голосним переднього ряду [ь] перейшов у [ш']);
  • ь_> 0 (зредукований у слабкій позиції занепав);
  • ш'с' > с'с' (відбулася асиміляція: наступний свистячий [с'] вплинув на попередній шиплячий [ш'] і повністю уподібнив його; це асиміляція регресивна, контактна, повна, за місцем і способом творення, на письмі відбита);
  • с'с' > с' (відбулося стягнення).

Волга - волзький

*волг + ьс'к(ий) > волжьс'кий > волжс'кий > волз'с'кий > волз'з'кий > волз'кий

  • г > ж' (відбулося явище І палаталізації: задньоязиковий [г] перед голосним переднього ряду [ь] перейшов у [ж']);
  • 0 (зредукований у слабкій позиції занепав);
  • ж'с' > з'с' (відбулася асиміляція: наступний свистячий [с'] вплинув на попередній шиплячий [ж'] і уподібнив його; це асиміляція регресивна, контактна, часткова, за місцем і способом творення);
  • зс' > з'з' (відбулася асиміляція: попередній дзвінкий [з'] вплинув на наступний глухий [с'] і повністю його уподібнив; асиміляція)


18.07.2015; 13:32
хиты: 565
рейтинг:0
Гуманитарные науки
лингвистика и языки
филология
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь