пользователей: 21211
предметов: 10450
вопросов: 177346
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Чергування голосних фонем. Найдавніші чергування.

У мовознавчій літературі часто виділяють історичні чергування голосних, які належать до найдавніших. Це такі чергування, які сягають доісторичної слов'янської, а то ще й дослов'яської доби і відбивають індоєвропейські кількісні й якісні чергування голосних (як монофтонгів, так і дифтонгіз) (Плющ).

Нерідко причини таких чергувань недостатньо з'ясовані й до нашого часу.

Найпоширеніші найдавніші чергування голосних у коренях дієслів та віддієслівних утворень.Вони служать засобом вираження видових відтінків значень, значень однократності чи многократності, визначеності чи невизначеності тощо.

Чергування Е з О

нести - носити, вести - водити.

Це чергування є наслідком чергування колишніх коротких Е з О, Вважають, що воно виникло ще в дослов'янський період: під наголосом був Е, а не під наголосом розвивався О.

tе'гга - земля,
Але вже в спільнослов'янський період із цим чергуванням пов'язана передача однократності й многокрагності дієслова. В іменній основі теж виступає О:

нести - носити - ноша, брести - бродити - броду (Т\В. від брід), дзвеніти - дзвонити - дзвін, везти - возити - вози.

Чергування І з А л
лізти - лазити, сісти - сідати - садити.
Це чергування є наслідком найдавніших чергувань голосних. У спільнослов'янській мові довгі й короткі голосні не збереглися.

^ Чергування Е з І
мести - замітати, гребти - загрібати, летіти -літати. Це чергування є наслідком найдавніших чергувань голосних Е з Е.

Чергування У з А
трусити - трясти, вузол - в 'язнути, звучати - дзвякати - звук.
Це чергування з'явилося в спільнослов'нській мові тоді, коли чергувалися голосні [е], [о] у сполученні з носовими приголосними [н], [м]: [єн] - [он], [ем] - [ом]. У тому разі, коли ці приголосні починали склад, то чергування [е] - [о] у сполученні з ними збереглося: дзвеніти - дзвонити. Там же, де ці приголосні стояли перед іншими приголосними, то у зв'язку з дією закону відкритого складу, за яким кожен склад закінчувався на складотворний звук, звукосполучення [єн], [ем] перетворилися на носовий а звукосполучення [он], [ом] - у носовий Іф. Тому й маємо: *тренсіті - *тронсіті > *тр?сті - *тро_сіті.

У давньоруській мові відбулося перетворення носового І<?1 в [а], а носового 1(^1 - в [у]. У результаті цього виникло чергування [а] з [у], яке й успадкувала сучасна українська мова.

Чергування О з А
ломити - ламати - злам, гонити - ганяти, скочити - скакати, стояти - стати.

Це наслідок чергування колишніх коротких [б] й [а] з довгими [б] [а] (б - б, а - а). Спільнослов'янська мова не зберегла довгих і коротких голосних, тому відбулися зміни: короткі голосні [б] й [а] злилися в один голосний [о], а довгі дали [а]. Таким чином, маємо чергування сучасних [о] з [а]: гонити — ганяти (з *гбніті — *гоняті), стояти — стати (з * страті - * статі).


18.07.2015; 13:32
хиты: 627
рейтинг:0
Гуманитарные науки
лингвистика и языки
филология
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь