Орфоепія — розділ мовознавчої науки, який вивчає і систематизує норми літературної вимови, а також сукупність правил вимови.Орфоепія вивчає правильну вимову голосних, приголосних звуків, звукосполучень та інтонацію і наголос. Орфоепію та орфографію часто включають у фонетику, тому що ці два розділи також розглядають звуки — вимову і написання їх.Усі голосні звуки під наголосом вимовляються чітко й виразно.
В інших позиціях вимова голосних має такі особливості:
1.Голосні [а], [і], [у] - в усіх позиціях вимовляються виразно:[знати] - знати;[пунктуал'н'іс'т'] - пунктуальність;
2. Звук [о] вимовляється виразно й здебільшого не змінюється; лише перед складом з постійно наголошеним [у] вимовляється з наближенням до [у].
3. Звуки [е], [и] в нснаголошеній позиції вимовляються нечітко:
[е] - з наближенням до [и] [ме"та] - мета; [ре"агувати] - реагувати; [вантажеин': а] - вантаження.
[и]-з наближенням до [е] [висдаток] - видаток; [обвиенувачеин': а] - обвинувачення; [си*сте"матичний] - систематичний.
Пам'ятайте! Українській літературній мові невластива вимова [а] на місці ненаголошеного [о]: [мажоритарна] -мажоритарна.