Варіант № 34
Рівень І
Завдання 1. Розв’яжіть тестові завдання:
- Яке твердження характеризує розвиток ринкових відносин у сільському господарстві Наддніпрянської України в першій половині ХІХ ст.:
А) застосовувалася вільнонаймана праця
Б) натуральний характер господарства
В) безземелля й малоземелля селянства
Г) низька продуктивність виробництва
- Що ставили за основну мету діяльності учасники «Руської трійці»
А) проголошення незалежності Української держави
Б) зрівняння в правах католиків та греко-католиків
В) пробудження національної свідомості українців
Г) створення федерації всіх слов’янських республік
- Позначте стан економічного розвитку Галичини, Буковини і Закарпаття в другій половині ХІХ ст.:
А) високорозвинутий Б) не досить розвинутий
В) середньорозвинутий Г) слаборозвинутий
- Позначте популярну назву документа 1887 р., який зобов’язував директорів гімназій утримуватися від прийому до їхніх закладів дітей певних категорій населення:
А) «циркуляр про дітей прислуги»
Б) «циркуляр про дітей священників»
В) «циркуляр про крамарських дітей»
Г) «циркуляр про кухарчиних дітей»
- Позначте зміни (зміну), започатковані столипінською аграрною реформою:
- селянин мав право вимагати йому виділення землі в одному масиві – «відрубі»
А) правильною є відповідь 1
2) селянин міг переносити в одне місце свої господарські будівлі та створювати «хутір»
Б) правильною є відповідь 2
В) правильними є обидві відповіді
Г) обидві відповіді неправильні
- Яку пам’ятку архітектури було побудовано в першій половині ХІХ ст.:
А) Софійський собор Б) Оперний театр в Одесі
В) Чорну кам’яницю у Львові Г) Залізничний вокзал у Харкові
- Позначте, яким став національно-визвольний рух під час Першої світової війни:
А) мирніший Б) поміркованіший
В) радикальніший Г) толерантніший
- Позначте назву органу, вибори до якого було призначено в УНР на 27 грудня 1917 р.:
А) Верховна Рада Б) Державна Дума
В) Національні Збори Г) Установчі збори
- Установіть послідовність подій:
4 -А) діяльність таємної студентської організації «Братство тарасівців»
3 - Б) Емський указ Олександра ІІ
2 - В) початок закордонної діяльності Михайла Драгоманова
1 -Г) земська реформа
- Установіть відповідність:
А) Мирослав Січинський - 4
1) один з лідерів українського руху на Буковині
Б) Степан Смаль-Стоцький - 1
2) один з творців «Пласту»
В) Іван франко -3
3) письменник і громадський діяч
Г) Андрей Шептицький -5
4) студент, виконавець замаху на Анджея Потоцького
5) церковний і громадський діяч
Рівень
Завдання 2. Розкрийте основні факти біографії діяча та дайте оцінку його діяльності:
- Микола Міхновський
Народився він 1873 р. в родині священнослужителя І с. Турівка Прилуцького повіту, що на Чернігівщині. За-1 кінчивши там гімназію, продовжив навчання на юридичному факультеті Київського університету св. Володимира. І М. Міхновський не лише вивчав право, а й став активним! діячем міської патріотичної організації, її члени проповідували необхідність вільного розвитку української культури й І не торкалися політичних питань. Юнак одразу ж зрозумів, що йому не по дорозі з цими патріотами, бо він хотів бачити І Україну самостійною державою.
1891 р. група молодих націоналістів створила Товариство І тарасівців. Ця організація, ідеологом якої був М. Міхновський, боролася як проти українофілів, що виступали за І здійснення культурної революції в межах царської Росії, так і проти революціонерів, котрі висунули фантастичну ідею І всесвітнього соціалізму та всеросійської революції, внаслідок чого, на їхню думку, свободу отримали б усі поневолені імперією народи, зокрема український.
Організація майже не приховувала своєї діяльності й невдовзі була заборонена властями. Однак сам факт її заборони й пропаганда самостійницьких ідей привернули до] українського націоналізму чимало молодих патріотично настроєних людей. Багато з них увійшли до заснованої наприкінці 1899 р. в Харкові Революційної української партії (РУП).
У 1898 р. в житті М. Міхновського сталася особиста трагедія, яка багато в чому справила вплив на його світогляд. Працюючи після закінчення університету в одній з адвокатських контор, він закохався в дружину свого начальника. Наступного року разом з нею утік до Харкова і хотів одружитися. Але його батько, який був не лише палким українцем, а й вірним священнослужителем, рішуче виступив проти такого шлюбу (до того ж майбутня наречена була неукраїнкою). Міхновський так і не одружився. А після цього все частіше говорив про «чужинців», рішуче виступав проти змішаних шлюбів.
Основні ідеї своїх промов на Шевченківських урочистостях 1900 р. в Полтаві та Харкові М. Міхновський виклав у брошурі «Самостійна Україна». Вона була першим виданням РУП, котре газета «Искра» назвала «дико шовіністичною брошурою».Через якийсь час РУП відмежувалася від ідей М. Міхновського. 1902 р. група його прихильників відкололася від РУП і заснувала Українську народну партію (УНП). М. Міхновський розробив для неї 10 заповідей і видав їх 1903 р. у Львові.
М. Міхновський і члени УНП засуджували приєднання України до Росії, вважаючи цей акт початком «московського рабства». Тож 1904 р., коли відзначалося 250-річчя возз'єднання України з Росією, вони вирішили висадити в повітря пам'ятники царям та їхнім прислужникам у Києві, Харкові й Одесі. Однак той, кому доручалося виконати цю акцію в Києві та Одесі, несподівано наклав на себе руки. В Харкові ж не було царських монументів, тому члени УНП мали намір знищити пам'ятник О.Пушкіну, вважаючи його співцем «єдиної і неділимої» Росії. Хоч вибух і пролунав, пам'ятник залишився неушкодженим. Наступного дня в місті | з'явилися прокламації, які намагалися виправдати цей нікому не потрібний акт вандалізму. Після проголошення свобод царським маніфестом від 17 жовтня 1905 р. М. Міхновський бере участь у підготовці низки періодичних видань, зокрема україномовної газети «Хлібороб» — у Лубнах, а також «Запорожець» — у Катеринославі та «Сніп» і «Слобожанщина» — в Харкові. Восени 1905 р. журнал «Самостійна Україна», що знову почав виходити у Львові, опублікував його проект конституції суверенної України, до якої мали увійти всі українські етнічні землі. Проект передбачав народовладдя, націоналізацію землі. Держава повинна була викуповувати її в українців і конфісковувати у чужинців. Цей «Основний закон самостійної України», як називала його сучасники, так і залишився на папері. Невдовзі М. Міхновський, переглянувши деякі свої погляди, зрозумів, що держава будується не лише інтелігентами, а й масами людей, які створюють матеріальні цінності. Він частіше виступав зі своїми ідеями перед трудівниками Слобожанщини й Донбасу.
Коли вибухнула 1-ша світова війна, його призвали до армії. Якийсь час перебував на Північному фронті, а напередодні революційних подій 1917 р. перейшов як юрист у розпорядження Київського військового окружного суду.Повалення самодержавства М. Міхновський сприйняв як реальний шанс для створення суверенної і незалежної України. Буваючи в казармах серед солдатів-українців, він закликав їх берегти народне добро, не допускати анархії в армії, формувати дисципліновані, боєздатні частини. Його заходами було створено Товариство полуботківців. А в червні 1917 р. М. Міхновський розробив план проголошення державної самостійності України.
Під час громадянської війни М. Міхновський кілька разів опинявся на території, контрольованій більшовиками. В Кременчуці його заарештували, але невдовзі відпустили під нагляд ЧК. У травні 1919 р. спалахнуло повстання Н. Григор'єва, колишнього комбрига Червоної армії, який свого часу звільнив М. Міхновського з-під опіки чекістів і відправив на Херсонщину. Тепер отаман запропонував йому роботу в своєму штабі, але він відмовився. Однак деякі історики вважають, що перші відозви Н. Григор'єва, написані досить вправно, барвистою мовою, належали перу М. Міхновського. Чи не тому наприкінці 1919 р. він був змушений поступитися своїми ідеалами і разом з денікінцями, які боролися «за єдину й неділиму Росію», залишити Україну, рятуючись від радянської влади? Таким чином, Міхновський потрапив до Новоросійська, звідки хотів емігрувати за кордон. Але командування Добровольчої армії, чи то випадково, чи то навмисне, не видало йому необхідних документів.Діставшись Кубані, М. Міхновський до 1924 р. працював в українській учительській семінарії в станиці Полтавській. Хоч жив він серед нащадків колишніх українських козаків, але мріяв повернутися в Україну. (За іншими даними, хотів емігрувати з СРСР). На початку 1924 р. приїхав до Києва й потрапив до рук чекістів. Зрозумівши безперспективність свого становища, він 3 травня 1924 р. повісився в тюремній камері. На столі залишив записку: «Ніж ви мене, краще я сам себе!» За іншою версією, його було знайдено повішеним у садку хазяїна Шемета, де він квартирував. За такими суперечливими фактами й досі важко дати точну відповідь: було це вбивство чи самогубство.
Завдання 3. Дайте визначення поняттям:
- Акціонерне товариство - форма організації підприємств, капітал яких формується шляхом продажу акцій та інших цінних паперів.
- Москвофіли - - представники однієї з течій в українському національно-визвольному русі другої половини XIX ст., які виступали за союз з Росією.
