24

1. Установіть послідовність подій:

А) виступ Дмитра Донцова з програмою політичного відокремлення від Росії 1913

Б) заснування РУПу 11.02.1900

В) початок роботи у Києві Українського наукового товариства 1907

Г) указ царського уряду, який започаткував столипінську аграрну реформу 1906

Б-Г-В-А

Рівень ІІ

Завдання 2. Розкрийте основні факти біографії діяча та дайте оцінку його діяльності:

1. Анджей Потоцький

Син графа Адама Юзефа Потоцького (пол. pl:Adam Józef Potocki) та уродженки Любомля Катажини з графів Браніцьких[1][2]. Представник Кшешовіцької гілки роду Потоцьких, яка володіла маєтками у містах Кшешовіце, Кам'янка-Струмилова.

Серед домашніх учителів — письменник О. Шедлер, вчитель братів Станіслава та Казімєжа Бадені. Навчався у гімназії Святої Анни (Краків).[2]

Був депутатом віденського парламенту та Галицького сейму (у 1901–1903 — маршалок сейму), з 1903 — намісник Королівства Галичини та Володимирії (Лодомерії). У 1901 році переїхав до Львова з Кракова.

Тривалий час виступав проти задоволення національних вимог українського населення у Галичині, підтримував москвофільську течію в громадсько-політичному житті краю. Зокрема, значне обурення серед українських політиків викликало обрання послом лідера галицьких москвофілів В. дудикевича за підтримки А. К. Потоцького.[3]

Під час виборів до Галицького сейму 1908 р. намагався шляхом виборчих порушень та політичного терору не допустити обрання до крайового парламенту представників українських партій національно-демократичного спрямування, застосував стару польську засаду «пустити русина на русина».[4] Завдяки його діяльності до Галицького сейму потрапили 11 народовців і радикалів, 10 москвофілів, що явно не відображало політичних настроїв Галичини того часу і викликало трактування такого розвитку подій як провокацію.[5]

Здається, що зрозумів свою помилку. Пробував за порадою Міхала Бобжиньского відновити перемовини з українцями (Українським клубом). Навів особисті контакти з керівником народних демократів Євгеном Олесницьким, який схильний був прийняти пропозиції (стримувало їх ймовірне несприйняття частиною української громади).[5] Незадовго до смерти приїхав автомобілем до Стрия на зустріч із українським політиком Євгеном Олесницьким гербу «Дембно», запропонував йому уневажнення мандатів москвофілів, посаду віце-маршалка Галицького сейму, нову посаду другого віце-президента Крайової шкільної ради для українського шкільництва тощо. Угода була зірвана вбивством (Євген Олесницький пережив інфаркт, наступний — через рік).[6] Не встиг обнародувати домовленості з Е. Олесницьким.[3]

Незадовго до смерті Марко Каганець отримав 2 листи від намісника Галичини з вимогою не брати участь у виборах.[7]

Вбитий 12 квітня 1908 р. українським студентом (3-й курс філософії[5]) Мирославом Січинським на знак протесту проти виборчих зловживань.

Завдання 3. Дайте визначення поняттям:

 Буржуазі́я (фр. Bourgeoisie, від давньо-фр. burgeis — городяни, від burc, borg — місто) — соціальна верства або суспільний клас; частина суспільства, власники засобів виробництва. Відповідно до розміру підприємства або капіталу, саме власник чи безпосередньо зайняті підприємницькою діяльністю, буржуазію в суспільствознавстві традиційно поділяють на дрібну, середню та велику:

• дрібна буржуазія — підприємці, котрі використовують власну робочу силу, або невелику кількість найманих робітників, як то членів своєї сім'ї (селяни, фермери, міські кустарі, в тому числі самостійна інтелігенція);
• середня буржуазія — володарі дрібних підприємств, крупні представники вільних професій;
• велика буржуазія — власники з найманими безпосередніми керівниками підприємств котрі мають сотнями найманих працівників.

 Промисло́ва револю́ція або промисло́вий переворо́т — перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного й доморобного до великого машинного фабрично-заводського виробництва, який розпочався в Англії у другій половині XVIII ст. і впродовж XIX ст. поширився на інші країни Європи, США та Японію. Важливою складовою промислової революції було впровадження у виробництво і транспорт робочих машин і механізмів, які замінили ручну працю людей; створення самостійної машинобудівної галузі.