Варіант № 23
Рівень І
Завдання 1. Розв’яжіть тестові завдання:
- Коли відбулося повстання Чернігівського полку на Київщині:
Б) 1825–1826 рр.
- Позначте назви (назву) народницьких гуртків, що діяли в Україні у 70-х рр. ХІХ ст.:
- «Київська комуна»
2) «чайкові»
В) правильною є обидві відповіді
- Позначте назву культурно-освітнього товариства, створеного у 1868 р.:
В) «Просвіта»
- Позначте назву жанру живопису, в якому вершиною стала творчість Сергія Васильківського:
В) пейзаж
- Яка організація була створена раніше за інших:
Г) Загальноукраїнська безпартійна організація
- Який наслідок для економічного розвитку західноукраїнських земель мало зростання залізничного будівництва:
Б) налагодження торгівлі з Наддніпрянщиною
- Позначте прізвище діяча, який не очолював УСС:
В) Андрій Мельник
- Позначте ім’я, яке носив український полк, що був обстріляний 26 липня 1917 р.:
Г) Богдан Хмельницький
- Установіть послідовність подій:
А) будівництво в Одесі театру в дусі античної архітектури
Б) заснування Львівського інституту Оссолінських
В) закриття Полтавського театру
Г) поява перших історичних повістей Пантелеймона Куліша
- Установіть відповідність:
А) виникнення першої ради
1) Катеринослав
Б) виникнення РУП
5) Харків
В) діяльність Української громади в Державній Думі
4) Петербург
2) київ
Г) повстання саперів
Рівень ІІ
Завдання 2. Розкрийте основні факти біографії діяча та дайте оцінку його діяльності:
- Андрей Бачинський
Церковний діяч, просвітитель Закарпаття
Народився 14 листопада 1732 р. в с. Бенятині Ужанського комітату у родині сільського пароха. Закінчивши Ужгородське училище, 1753 р. вступив на богословський факультет у Трнаві. 1758 р. був висвячений на священика, 1761 р. став парохом і архідияконом в Гайду-Дорозі.
У квітні 1770 р. А. Бачинський мав аудієнцію в імператриці Марії-Терезії. Він познайомився з головним дорадником у церковних справах міністром К. Плімігеном, з дорадником цісарського двору іллірійським канцлером Ф. Галлером та імператорськими сповідниками о. Мюллером і о. Кампмюллером. Йому вдалося переконати їх у тому, що церковні канони католицької церкви — IV Лютеранський собор, булли папи Пія IV від 16 лютого 1564 р. та »Інструкція» папи Климента XIII — не стосуються русинів-українців Прикарпаття і Закарпаття, що уможливлює створення незалежної єпархії. В результаті цього 19 вересня 1771 р. буллою »Eximia regalint» папа Климент XIV канонічно визнав незалежність Мукачівської єпархії.
31 липня 1772 р. А. Бачинського було призначено у вікаріат та адміністрацію Мукачівської єпархії, а вже 5 серпня імператриця Марія-Терезія правом »Vuris Patronatus» призначає його єпископом.
Керуючи єпархією упродовж 37 років, він увійшов в історію Закарпаття не тільки як публіцист і культурно-освітній діяч, а й як глибоко переконана в істинах християнської віри й церкви релігійна людина. Він порушив перед австрійським урядом питання про друкування літургійних книг для Української церкви. На сесії Віденського синоду у квітні 1773 р. було прийнято рішення про заміну назви »уніати» на »греко-католики».
З березня 1774 р. секретар цісарської канцелярії повідомив, що імператриця Марія-Терезія має намір об’єднати українських греко-католиків двох ново прилучених королівств — Галичини і Володимерії, з одного боку, і русинів-українців, з іншого, під однією митрополією. А. Бачинський був одним із перших кандидатів на посаду галицького митрополита, проте поважні причини перешкодили цьому.
З 1798 р. А. Бачинський був членом Угорського сойму і постійним цісарським радником, що давало йому змогу обстоювати релігійну належність русинського краю.
Помер 19 грудня 1809 р.
Завдання 3. Дайте визначення поняттям:
- Валуєвський циркуляр - 1863 року — таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва до територіальних цензурних комітетів, в якому наказувалося призупинити видання значної частини книг, написаних «малоросійською», тобто українською мовою. Згідно з указом заборонялась публікація релігійних, навчальних і освітніх книг, однак дозволялась публікація художньої літератури.
- Просвіти- 1868р. культурно-просвітницькі товариства, що відіграли чималу роль у духовному відродженні українського народу сприяли виданню україномовних книг і газет, засновували установи клубного типу з бібліотеками і читальнями, які також називали «просвітами», влаштовували лекції з українознавства, музичні вечори, благодійні концерти.
