Варіант № 6
Рівень І
Завдання 1. Розв’яжіть тестові завдання:
- Позначте назву науки, у якій відзначилися в першій половині ХІХ ст. Тимофій Осиповський і Михайло Остроградський:
А) біологія Б) математика В) фізика Г) хімія
- Позначте частку українців, які проживали у містах підросійської України у другій половині ХІХ ст.:
А) 5% Б) 15% В) 25% Г) 50%
- Яке твердження розкриває зміст Маніфесту про скасування кріпосного права російського імператора Олександра ІІ:
А) селяни звільнялися без землі або з невеликими наділами без викупу
Б) селяни одержували земельні наділи після укладення викупної угоди
В) селяни переселялися на малоосвоєні землі Далекого Сходу й Сибіру
Г) Селяни виходили з общин й отримували землю в приватну власність
- Одним з очільників народовців був:
А) А.Желябов Б) Я. Головацький
В) В. Шашкевич Г) М. Драгоманов
- Позначте, коли відбулися повстання в ряді міст України:
А) вересень 1905 р. Б) жовтень 1905 р.
В) листопад 1905 р. Г) грудень 1905 р.
- Позначте одну з головних проблем Галичини, за вирішення якої боролися на зламі ХІХ і ХХ ст., зокрема загинув студент Адам Коцко:
А) боротьба за окремий український університет
Б) боротьба за рівність студентів українців і поляків
В) боротьба за студентські стипендії
Г) боротьба за українські гімназії
- Позначте назви українських земель, які Австро-Угорщина хотіла приєднати в ході Першої світової війни:
А) Волинь і Галичина Б) Волинь і Поділля
В) Галичина і Поділля Г) Донбас і Поділля
- Позначте, коли була утворена Українська Центральна Рада:
А) 4 березня 1917 р. Б) 12 березня 1917 р.
В) 15 березня 1917 р. Г) 19 березня 1917 р.
- Установіть послідовність подій:
А) діяльність Кирило-Мефодіївського товариства (к.1845-46 рр. )
Б) діяльність «Малоросійського товариства» (1821 −1822 рр.)
В) повстання бузьких козаків на Херсонщині (1817)
Г) таємна місія Василя Капніста до прусського короля (1791)
1.Г
2.В
3.Б
4.А
- Установіть відповідність між письменниками та їхніми творами:
А) Марко Вовчок – 3
1) «Кайдашева сім'я»
Б) Пантелеймон Куліш - 5
2) «Каменярі»
В) Іван Нечуй-Левицький - 1
3) «Народні оповідання»
Г) Панас Мирний - 4
4) «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
5) «Чорна рада»
Рівень ІІ
Завдання 2. Розкрийте основні факти біографії діяча та дайте оцінку його діяльності:
- Адольф Добрянський
Політичний діяч і правник Закарпаття
Народився у 1817 р. на Земпленщині (Угорщина). З 1840 р. — урядовець у Пешті, обстоював права неугорських народів.
А. Добрянський був переконаний, що слов'янський люд Закарпаття належить до єдиної з українцями Галичини етнічної родини, тому, будучи у 1848 р. членом Головної Руської ради у Львові, домагався, щоб однією зі своїх цілей Рада проголосила приєднання Закарпаття до Галичини. Однак такі погляди не завадили А. Добрянському й невеликому колу його прибічників плекати проросійські симпатії, які посилювалися присутністю російських військ, що йшли через Закарпаття на придушення мадярів.
Одразу після революції 1848 р. закарпатці під проводом А Добрянського та О. Духновича домоглися ряду впливових посад в адміністрації та відкриття шкіл із рідною мовою навчання.
У 1849 р. А. Добрянський подав цісареві проект розподілу Угорщини на національні дистрикти («Пам'ятник русинів угорських») і після його затвердження з жовтня 1849 до 1860 р. був намісником Руського дистрикту в Ужгороді. Після введення конституції 1860 р. і зміцнення угорського впливу втратив пост намісника, проте й надалі обстоював права закарпатських українців. Тричі обирався послом до Угорського сойму, однак його проекти не приймалися угорською більшістю, тим більше, що він був орієнтований на Росію.
Із 1864 р. А. Добрянський очолював освітнє товариство «Общество святого Василия В...». У цей час він дотримувався думки, що українці є лише окремим відгалуженням триєдиного російського народу, двома іншими складовими якого є великороси й білоруси. Вперше ці погляди він виклав 1866 р. у таємно фінансованій російським урядом газеті «старих русинів» «Слово».
Втративши вплив, переїхав до Австрії, а у 1881 р. —до Львова, де його вплутали до процесу державної зради. Після звільнення переїхав до Варшави.
Найважливіші з публіцистичних праць А. Добрянського російською, німецькою та польською мовами такі: «Проект политической программы Руси Австрийской»; «О западніх границах Подкарпатской Руси»; «Программа для проведення национальной автономии Австрии».
Помер у 1901 р. в Інсбруці.
1881 виїхав до Львова, до дочки Ольги Грабар. Разом з нею та ін. був звинувачений австрійс. владою в держ. зраді, але виграв суд. процес, після чого переселився в Інсбрук (Австрія), де й помер.
Завдання 3. Дайте визначення поняттям:
- Інкоропорація
Інкорпорація – 1) приєднання до однієї корпорації або організації інших
Особливістю перебування Лівобережжя і Слобожанщини у складі Росії в другій половині XVIII ст. був тотальний, безперервний, хоча і хвилеподібний наступ самодержавства на права України. Суть цього наступу полягала в намаганні ліквідувати українську автономію та інкорпорувати ці землі до складу імперії.
I етап (1734—1750) — посилення імперського тиску.
II етап (1750—1764) — тимчасове уповільнення процесу російської експансії.
III етап (1764—1783) — остаточна ліквідація української автономії.
- УСС
У перший день Першої світової війни, 1 серпня 1914 року, лідери трьох найбільших галицьких партій утворили Головну Українську Раду (ГУР, голова – К. Левицький).
Австрійське командування дало згоду на формування українського легіону під назвою "Українські січові стрільці" (УСС). Не будучи впевненим у його лояльності, уряд обмежив чисельність легіону УСС до 2,5 тис., хоча добровольцями записалосьблизько 28 тис. (для озброєння легіону австрійці передали 7 тис. важких однозарядних крісів, які ще в 1888 р. були зняті з озброєння). Для формування легіон на початку вересня перевели в Закарпаття, в район м. Мукачево. Тут було утворено три стрілецькі курені. Командиром легіону став директор Рогатинської приватної української гімназії М. Галущинський. Перший курінь очолив підстаршина Д. Вітовський, майбутній керівник збройного повстання 1 листопада 1918 р. у Львові. Ядро легіону становили члени довоєнного січового, сокольського і пластового руху.
Отже, оцінюючи значення УСС, слід пам'ятати про те, що в силу своєї малочисельності вони, звичайно, не вирішували долюПершої світової війни, на фронтах якої вели активні бойові дії мільйонні армії, тому немає підстав, а врешті, й необхідності перебільшувати їх значення і роль у військових подіях 1914–1918 рр. Але це ні в якій мірі не применшує ролі і значення УСС, які в узагальненому вигляді полягали в наступному:
1. Це були перші військові формування українців після знищення українських козацьких полків Катериною II, вони стализародком майбутньої армії.
2. УСС складалися з найкращих представників українського галицького суспільства – вчених, літераторів, журналістів, митців, студентської та гімназійної молоді тощо. Тому не дивно, що вони залишили після себе добре задокументовану історію легіону та багату літературно-пісенну спадщину.
3. Ідейна та культурно-мистецька спадщина УСС стала інтегральною частиною національної свідомості галицьких українців XX століття.
4. Велика пропагандистсько-виховна робота серед населення краю.
5. Їх героїзм та самопожертва служили прикладом наступним поколінням борців.
6. Діяльна конструктивна участь УСС у революційних подіях 1917–1920 рр. (до речі, на територіях, які були під контролем УСС, не зареєстровано жодного факту насильства щодо цивільного населення тощо).
