Особливості історичних праць Болтіна.

Іван Микитович Болтін (1735-1792 рр.). дворянин. Рано, в 16 років вступив на службу, зблизився з Потьомкіним. Чудово знав мову руських літописів.

Різниця у поглядах Болтіна і Щербатова є, проблема у працях:

1. про походження російського народу;
2. про виникнення кріпацтва;
3. специфічна російська історія;
4. за обмеження хр-пр.
5. раціональність представлення освічених дворян;
6. вимагали підпорядкування історичного матеріалізму конкретній концепції;
7. багато уваги – життєвого впливу середовища на розвиток суспільства;
8. мови свідомо створюються закони якими керуються;
9. признає закономірність історичного процесу.

У 70-х роках  по Росії подорожував француз Леклерк. Вихід в Парижі шеститомної «Історії Росії»:

1. багато унікальних фактичних матеріалів;
2. стояв на прогресивніших позиціях ніж Болтін, але погано знав російську мову, звичаї, тому – історію Росії  писав у чорних тонах.

Болтін пише рецензію у двох томах на цю працю (по 500 сторінок):

1. протестує проти твердження про дикість слов’ян у давнину, дає свою структуру історії Росії;
2. пише, що стародавні часи історія всіх народів була подібна – признавав загальну закономірність історичного розвитку;
3. Леклерк – норманіст, а болтін – антинорманіст;
4. слов’яни не були кочівниками;
5. висновок, що в Росії існували феодалізм як у Європі феод-помістя;
6. у Європі феодалізм з Карла Великого, у Росії з 13 століття – реформи Івана 4.

Критикуючи значення Щербатова у 1788 році пише на нього рецензію 180 сторінок:

1. незнання мови російських літописів, отже – невірне трактування;
2. застаріла праця і немає свого майбутнього значення;
3. погано знає історію Росії.

Одним із перших звернув увагу на роль географічного фактору в житті Росії, признав принцип історизму, виступав за розвиток освіти і культури.