Праці цього періоду носять швидше джерельний характер.
Західноруський (Литовський). До нас дійшли 3 списки які стосуються історії України, вони є з 14 століття.
Починаючи з 15 -16 століття матеріал був уже оригінальний. Він стосується власне історії України.
1-й список – Супрасиський (1520 р.).
2-й список – літопис Биховця – він є найповніший.
3-й список – Баркулабівський. Його автором є священик Федір Пилипович. У ньому відображені події 16-початку 17 століття. Тут також вже вклинюється частина історії Росії.
Синнодики (пом’янники)- це книги, де записані біографії церковних діячів, яких було канонізовано. До нас дійшло 4 синнодики, які виникли в Києві.
У 16 – початку 17 століття – історичні знання є основною складовою частиною літератури, посвіти.
Братські школи:
- Острозька школа;
- Києво – Могилянська академія.
Праці цього періоду носили вже більш світський характер.
Густинський літопис: оригінал нажаль не дійшов до нас, але вважається, що первинним автором цього літопису був Захарій Копистенський, який назвав його «Кройніко». Це компілятивний твір написаний на основі руських джерел.
Згадуються події 16-17 століть – діяльність Запорізьких козаків;
- Запровадження унії;
Київський літопис: це збірник літописних оповідань. Його автор невідомий. Відображенна історія Південної Русі і Литви, опис починається від приходу татар до 60-х років 16 ст. Мова гарна, літературна, але все ж ближче до церковної.
Львівський літопис: автор шляхтич Михайло Гунашевський (учасник громадського питкання Львова, перебував у Запорозьткому війську, він противник унії).
Мета твору: змалювати поневолення України Литвою та поляками.
Ідея: законність визвольної боротьби.
90 сторінок – цитати й аформи.
50 сторінок – церковна література.
40 сторінок – лікарські поради.
30 сторінок – архів Гунашевського.
60 сторінок – антиунійні докази.
1850 рік Денис Зубрицький зняв копію і послав у Петербург. 1894 р. Франко писав про цей рукопис. Писав що Гунашевський 1610 року народження. Була чутка, що Зубрицький викрав його і відправив до Петербурга.
Острозький літопис: з 1500 р. до кінця 30-х років 17 ст. Концепція близька до Львівського – боротьба проти унії. Дуже багато про Острог і князів острозьких.
Сюди вже відносимо мемуарну літературу: записки Михалова Литвина – про побут литви, татар, білорусів, українців. Погляди близькі до поглядів Пересвєтова. Литтвин проповідує ідеї сильної централізованої держави, ідеалізує Івана 4.ї
Гійом Левассар Дебоплан 1630-1648 був на Україні. Залишив нам «Описания Украины». Перевидано в Україні 1990 року у Львові 302 сторінки.
Щоденники австрійського дипломата Еріха Лясоти (1588-1594).
