Скептична школа виникла в першій половині 19 ст. Її засновником є Каченовський. Школа формувалася під впливом німців Нібура і Гегеля. Нібур написав «Римську історію» в 3 томах – він також є засновником критики джерел на Заході.
Основні положення:
Ставитись до історії як до науки;
Зовнішня і внутрішня критика джерел;
Історико порівняльний метод;
Скептики безпідставно піддавали сумніву «Повість». Були антинорманістами, підтримували Еверса – хозарія. Школа – один із етапів формування буржуазії.
Каченовський (1775-1842). В історії кожного народу є «недостовірний період» він перший критикував праці Карамзіна. Прихильник єдності історичного процесу всіх народів. Стаття «О баснословном методе российской истории». Руську Правду вважав запозиченою із Скандинавії. Проводив ідею, що Русь – Росія залежна від Західної Європи.
Арцебаше Микола Сергійович – учень Каченовського. У своїх працях застосував метод критики джерел «Замітки з приводу праці Карамзіна» - звинувачує Карамзіна в:
1. надмірному довір’ї до джерел
2. піднесений стиль;
3. маса приміток і фактичних помилок;
4. вимагав критики факту;
5. максимальної точної передачі тектсту документа.
До скептичної школи належав Осип Максимович Бодянський. Скептична школа проіснувала недовго.
