Чулков Михайло Дмитрович (1740-1793) – різночинець. Людина надзвичайно широко освічена, видавав сатиричний журнал, збирав і публікував російські народні пісні та казки. Зачинатель роману в російській літературі. Відомий ідеолог купецтва. Автор великого за розміром дослідження «историческое описание российской комерции…», праця 7 томів, - 21 книга. Опубліковано у 1870 роках.
1-5 томи торгівля Русі-Росії через найвідоміші порти, 2 – торгівля із Сходом, 3 – Китай, Монголія, Камчатка, 4 – через петербурзький кромштадт, 6-й том – внутрішня торгівля (ярмарки, торги), 7-й том – лексикон купеческий (словник). Під комерцією тоді розуміли: торгівлю, промисловість, кредит, шляхи сполучення.
Це перша праця в російській історіографії у вузькому розумінні. Наводить багато документів, 4/5 документи, 1/5 текст Чулкова.
Всю комерцію ділить на періоди:
-До битви на Калці 1237
-До Петра І
-З 18 століття
1. письмо і віра.
2. признавав історичнуспільність усіх народів у давнину.
Найважливіші особи в Росії – купці, які заслуговують підтримки уряду. Чулков вважає, що торгівля була одним із занять в давні часи. Пише, що торгівля сприяла виникненню міст, ремесла. Ремесло почало в Росії із 14 ст. праця проводить ідею освіченого абсолютизму, ідеал для нього Петро І.
Голіков І. І. (1735 - 1801). Син купця. Займався самоосвітою. Батько розорився, переїхали в москву. Г. мав організаторські здібності. Багато їздив. Зібрав 1,5 тис. документів. 30 томів праця «дияния Петра Великого мудрого преобразователя России».
У листі до російського імператора Павлу I від 11 жовтня 1798 просив дозвіл присвятити йому том 17. І.І. Голіков високо оцінював економічну політику Петра I, його заходи з розвитку торгівлі та промисловості, турботи про купецтва. В заслугу царю ставив «працьовитість», «економію», зневага розкішшю. До середини 19 століття «Діяння» були основним працею і зборами документів по епосі Петра; їх ретельно вивчали поет Олександр Сергійович Пушкін і літературний критик Віссаріон Григорович Белінський. Перші томи «Діянь ...» були схвалені імператрицею, і І.І. Голіков отримав широкий доступ до державних архівосховищ. Крім того, від читачів «Діянь ...» до нього стали надходити документи з усіх кінців Росії, це дало йому можливість замість передбачався перевидання «Діянь ...» з доповненнями підготувати обширні «Доповнення до Діянням ...» (1790-1797)
Прийомами критики джерел Іван Голіков не користувався взагалі і з незвичайною довірливістю ставився до рукописних матеріалів, особливо якщо вони були витримані в панегіричному по відношенню до Петра I тоні. Так, в основу томи I «Діянь ...» лягли переважно рукописні праці дворянина Петра Никифоровича Крекшина (вельми недостовірні опису юності Петра), незважаючи на те що вони вже були спростовані Герардом Фрідріхом Міллером.
