1830 року, за доби бурхливих соціяльно-політичних, економічних і національних трансформацій в охопленій романтизмом Европі, в російській імперській культурі ледь не сталася світоглядна революція. Її «буревісником» став московський журналіст, письменник та історик, палкий романтик Николай Полевой (1796-1846). Скориставшися з появи в 1830 році другого видання «Історії Малої Росії», яку написав його співвітчизник, історик і державний діяч Дмитрій Бантиш-Камєнський, Полевой виступив у своєму журналі «Московский телеграф» із новою версією історії України та Росії1, зробивши перший крок у напрямі їх розмежування та створення нової, національної концепції російського історичного процесу.
Полєвой М. О. (1796-1846 рр.) Російський критик, журналіст ,історик. Зробив спробу дати комплексну історію Росії, говорячи про буржуазний розвиток. Заснував Московський Телеграф. З 1825 по 1834 рр. вийшло 200 випусків.
У 1829 році на сторінках газети пише рецензію на працю Карамзіна. Вважав його істориком попереднього покоління. Завдання історії, основна ідея – у прийнятті тези про всесвітньо історичний процес. Всесвітню історію – порівнював з великим колесом.
Праця «История руського народа», 6 томів. В основу поклав розвиток народного начала. Описував внутрішнє життя народу, побут, звичаї, російську історію народу. Держава почалась пізніше. Признавав феодальні відносини. Вимагав критичного ставлення до джерел. Багато уваги приділяв історії міст.
Варто зауважити, що Полєвой, на відміну від багатьох своїх попередників і сучасників, не розчиняв «російське» у «слов’янському» і майже не приділяв уваги літописній історії слов’янських племен.
Малоросія - не Росія. Автор наголошував, що «гніздо» Малоросії в давнину не було «руськими областями», а Київ «не був ніколи її осередком, як думають»11. У зв’язку з Бантишевою «Історією» він, зокрема, писав 1830 року: «Донині малоросіяни тільки сповідують грецьку віру, говорять особливим діялектом руської мови і належать до політичного складу Росії, але родом зовсім не росіяни»1
Намагаючись підкреслити зв’язок історії Росії з всесвітньою іст. виділяє періоди:
1. 862-1054 – норманська феодальна система;
2. 1055 – 1224 – сімейний феодалізм;
3. 1224-1462 – татаро – монгольське іго;
4. 1462-1722 – єдинодержавство;
5. від Петра;
Недолік: пише історію як журналіст.
