Продовжує зростати абсолютна монархія, зародилися буржуазні відносини, почався промисловий переворот. Поширювалась суспільна ідеологічна боротьба6
- розвиток суспільних наук;
- поширився інтерес до історії;
- відкривався ряд університетів, наукових товариств, комісій;
В 30-х роках виникають перші історичні школи скептична і державна. Ще панує дворянська історіографія, але поступово здає позиції. З’являються представники буржуазних шкіл: Еверс, Каченовський, Полєвой, Кавелін, Чичерін, Солов’йов. Значна увага приділялась етнографії.
Багато істориків визначили роль географічного фактору (Ключевський). Актуальним стає вивчення соціально – економічної проблематики. В 30-х роках 19 ст. з’являються праці з історії історичної науки. Вплив Шелінга, Гегеля, Фур’є.
Шелінг Фрідріх (1755-1854) – романтик, вища мета природи – єдність людей. Сенс історичного процесу – здійснення прагнення до свободи.
Георг Гегель (1770-1831) – признав ідею розвитку, об’єктивний ідеаліст.
Шарль Фур’є (1772-1837) – ідеальне людство – шляхом еволюції.