Розвиток історичних знань в Російській централізованій державі (15-16 ст.)

У Москві  у 15 ст. створювались загальноруські літописні зводи, базувалися на основних місцевих літописцях. Дійшли 4 літописні зводи:

1. Фотіїв поліхрон;
2. Московський літописний звід 1479 року. В ньому доводиться що Новгород належить Московському князівству.

1512 року на Русі написаний «Хронограф». «Хронограф»:

1. 208 глав;
2. ідея провіденціалізму;
3. 1453 до захоплення турками Константинополя;
4. В основу ліг літопис Лагофеста.

Основні риси історичних знань:

1. Створення загальноруських літописних зводів;
2. Домінує теза про те, що в центр Руських земель мандрує Київ- Володимир – Москва;
3. Посилюється інтерес до всесвітньої історії;
4. Зароджується ідея про богообраність Русі. Москва третій Рим. Монах Філофей у 1524 р. сформулював цю тезу. Вона слугувала боротьбі проти латинізму, зміцнення позицій російської церкви.
5. Створювалися грандіозні літописні зводи: «Воскресенський», «Ніконовський». «Лицевой звод» за Івана 4-го.;
6. Автори почали використовувати документи державних архівів.

Середина 16 ст. І. С. Пересвєтов:

1. Виразник сильної центральної влади;
2. Прихильник боротьби з боярством;
3. Оцінювати не за родовитістю а за заслугами перед державою;
4. За розвиток науки, освіти;ї
5. До деякої міри критикував церкву.

За Івана 4-го було написано декілька творів:

1. «Степенная книга»;
2. «Казанская история»;
3. «История о великом князе Московском»;

Казанская история. 1552 взято Казань. Важають, що автор Русич. 2 частини:

1. Родовід Івана 4-го;
2. Штурм Казані.

Іван  4 написав три листи Курбському, але є і відповіді на ці листи. Не дійшло ні одного рядка з почерком Івана 4-го.