Основна риса української історіографії цього періоду – праці носять компілятивний характер.
Кінець 17 – 18 ст. набуває популярності бароко – стиль мислення та поведінки людей перехідної доби. У 18 ст. концепція сарматизму занепадає, проте розвивається її різновид – хозаризм.
Найдавніші праці цього періоду – твори Семановського, Стефана Луковського.
Петро Семановський – випускник Києво-Могилянської академії, вчився за кордоном. Його праця «Краткое описание малороссийского народа», використав різні джерела.
Його погляди:
- скіфи – це слов’яни.
- до 14 ст. – спільний період в історії 3-х народів – українського, російського, білоруського.
- всі козаки – донські, уральські – походять від запорізьких козаків
- негативно ставився до ліквідації Гетьманщини і схвалював автономію
- мало уваги приділяв історії самого народу
Стефан Лукомський «Зібрання історичне»(від завоювання литовського князя Гедиміна до 16 ст.).
Порушує тему, «що таке козаки?». Вважав, що козаки – з місцевого населення. Ця праця носить компілятивний характер.
Опанас Шафонський(1740-1812). «Топографічне описання Чернігівського намісництва», складена за дорученням графа Румянцева-Задунайського. Він прихильник Росії, вихваляє Катерину ІІ, виступає проти козаків, схвалює ліквідацію Запорізької Січі.
Олександр Гігельман(1720-1779). «Історія України»(«Літописне повістування про Малоросію, її народ і козаків»). Видана у 1785 – 1806 рр.
Праця винятково компілятивна. Чудово ілюстративна, є 2 карти. Ця праця підсумок праць з історії України д.п. 18ст.
Семен Юхимович Десницький (1740-1789). Вчився в Троїце-Сергіївській лаврі, потім у Московському університеті, був посланий на 4 роки в Глазго, в університет. Повернувся в Московський університет і читав римське право російською мовою. За це професори написали Катерині ІІ донос, однак Катерина поставилася до цього схвально.
Залишив багато «слов и рассуждений».
Його погляди:
Великий вплив на його погляди здійснило західноєвропейське просвітництво.
- Був прихильником монархії, але обмеженої сенатом. Для нього взірець: «Монарх-сенат.». Сенат обирають за принципом майнового цензу всі верстви суспільства.
- вважав, що Росія повинна йти по шляху перетворення у конституційних поглядах.
Його розуміння історичного процесу:
Людство пройшло 4 етапи розвитку(состояния):
-период простого звіроловства и сробирания даров природи
-період скотарства
-період землеробства
-період промисловості і торгівлі(состояние коммерческое).
На фоні цих етапів розглядався процес появи приватної власності і держави. Появу привітної власності повязує з 3-м етапом, коли земля стала засобом збагачення.
На його думку, розвиток сімї і шлюбних відносин пройшов 4 етапи:
не признає матріархат; вважає, що найменше прав жінка мала в 1-му періоді, найбільше – в 4-му.
Вважав, що після нерівності держава виникає за таких умов:
- в силу переваги сильніших над слабшими
- в силу того, що частина людей фізично, може, й слаба, але мудра
- в руках певної частини людей нагромаджується багатство, з’являються соціальні нерівності і як наслідок – держава.
