Організаційні засади діяльності Болонського університету Болонський університет з дня свого утворення мав дві особливості. По- перше, це не була виключно асоціація професорів, владі яких повинні були підкорятися учні, які відвідують їхні лекції, а об'єднання студентів, котрі самостійно обирають керівників, яким підпорядковувалися професори. Ультрамонтани і цізмонтани на своїх окремих зборах щорічно призначали ректора і радника з різних націй, що завідував разом з ним управлінням і здійснював університетську юрисдикцію. Професорів студенти призначали на певний час. Перші отримували від учнів гонорар і зобов'язувалися ніде, крім Болоньї, не викладати. Перебуваючи в залежності від університету і будучи лише вільними в керівництві заняттями студентів, вчителі могли набути авторитет і вплив на слухачів виключно своїми особистими якостями і педагогічними талантами. Друга особливість Болонського університету була в тому, що він був юридичним, , який спочатку був звернений виключно до теології. Вивчення римського права, яке поклало початок самого університету, і канонічного, введеного в програму університету з ХІІ ст., залишилося пріоритетним. Медицину і вільні мистецтва теж викладали/. Наслідком виключно юридичного характеру Болонського університету стало те, що він не був підпорядкований, подібно Сорбонні, верховному управлінню пап, оскільки дозволу Ватикану на викладання римського права не було потрібно, у той час, коли для занять теологією папська санкція була необхідна. Однак із другої половини XIII ст. папський престол затвердив його привілейований статус (1253 рік), добився, щоб представник церкви (болонський архієпископ) від імені Риму був контролером на іспитах і при видаванні дипломів. професори Болонської школи,. Вони були звільнені від податків та військової служби і автоматично отримували всі права громадян Болоньї/Основний кістяк студентства становили діти з багатих міських сімей, зарозумілі і хуліганисті. Майбутні законники влаштовували дебоші у шинках, билися з городянами і спокушали дам, часто заміжніх. Мешканці Болоньї бурчали, що університет стає для міста не благодаттю, а напастю. Влада, церква, а також багато професорів були, до того ж, незадоволені тими правами, якими володіли студенти. Як вже зазначалося, студенти не тільки обирали ректора, організовували свої ради (сonsiliari) і проводили щось на зразок профспілкових зборів студентського братства, а й самі наймали професорів і оплачували їх роботу. Однак гроші, прислані з дому на ці цілі, вони часто програвали і пропивали, а потім відмовлялися платити, тому професори іноді загрожували пікетами. Втім, викладачі не впливали на процес прийому і видавання дипломів, тому нерідко до них не прислухалися
Прийманням до університету займалися найкращі студенти. Лекції ділили на обов'язкові і необов'язкові.). Якщо врахувати, що посади, в тому числі суддівські, у той час купували майже офіційно, студенти не дуже старалися в навчанні. Рівень освіти через це знижувався, тому Святий престол занепокоївся. У 1219 році Ватикан наказав, щоб ніхто не міг отримати диплома без згоди архієпископа Болонського, 1292 році випускник Болонського університету з дипломом доктора, підписаним церквою, володіє найвищим ученим званням в Італії. До традиційних предметів (юриспруденція, риторика і граматика) додали філософію, математику, фізику, медицину та інші науки. Іноді один з факультетів міг відокремитися і переїхати до іншого міста, де утворював ще один університет. Свобода університету закінчилася в ХIV ст., коли колишні привілеї відібрали. З XVI по XIX ст. слава його повільно тьмяніла, тому що в багатьох великих містах з'являлися свої навчальні заклади. Крім того, Болонський університет сильно постраждав від війн, особливо від наполеонівської навали, коли меблі й навіть частина будівлі були зруйновані. Університет відновлювали за допомогою всієї Італії, в 1859 році він вийшов з підпорядкування Святого престолу і знову став світським. бібліотеку, засновану у 1605 році професором Альдрованді. Вона не найстаріша в світі, проте найцінніша. У бібліотеці зберігається приблизно 250 тис. Нині структура Університету м. Болонья становить 23 факультети, 68 відділів, більш ніж 200 освітніх програм за якими навчається 92 тис. студентів (у тому числі біля 5 тис. іноземців).
