Обєкт пізнання:
А) суспільно гуманітарних наук
Б) історичної науки
В) про місце останньої в системі наук
Соціологія узагальнююча наука. Історія наука конкретна. Історія в порівнянні з ішими суспільно гумунітарними науками характеризується тим що об’єктами її пізнання є перш за все суспільний розвиток у минулому. В цьому і специфіка, особливості історичного пізнання.
Звернене в минуле історичне пізнання має ретроспективний характер. Всяке наукове пізнання являє собою взаємодію того хто пізнає суспільний об’єкт і об’єктом який пізнається.
Різні науки відрізняються перш за все об’єктами пізнання.
Об’єкт пізнання – це сукупність якісно визначених явищ і процесів реальності. Ці явища і ці процеси суттєво відрізняться:
- За своєю внутрішньою природою
- Основними рисами
- Законами функціонування і розвитку – від інших об’єктів цієї реальностіі.
При цьому належить пам’ятати:
1.Онтологічний і гносеологічний аспекти пізнання, тісно взаємопов’язані і пізнання має практично діючу спрямованість.
2.І в гносеологічному плані, з точки зору інтересів практичної пізнавальної діяльності і доцільна під об’єктом пізнання мати на увазі всю обєктивну реальність. У зв’язку з цим пізнання набуває реального орієнтиру для розширення і поглиблення
Оскільки практичне пізнання на будь якому етапі свого розвитку охоплює лише частину реальності потрібно мати поняття, яке б розкривало той зміст об’єкту пізнання, який би був включений у пізнавальний процес. Таким поняттям є предмет пізнання.
Предмет пізнання – це визначена цілісна сукупність найсуттєвіших властивостей і ознак об’єкта пізнання яку належить дослідити.
Отже, якщо об’єкт пізнання реальність не залежно від того хто її досліджує, то предмет пізнання – це виділена суб’єктом астина цієї реальності.
В міру того, як поглиблюється знання предмет пізнання розширюється.
Раціонально: в історичному пізнанні належить обмежуватися тими стосунками і явищами котрі безпосередньо включені в дослідження, бо охопити в конкретному вивченні багатомірність соціального буття практично не можливо.
Тепер в історичній науці тривають дискусії про можливість пізнання всього історичного процесу, тобто інтегрально вивчати минуле.
Однією з перешкод інтегрального вивчення вв. «соціологізація історії» за якою втрачається історична конкретика, але з іншого боку відсутність загальної картини історії збіднює можливості історичного пояснення.
Інтегральних концепцій в історії було багато:
- Антична натурфілософія
- Християнський провіденціалізм
- Філософія історії
- Романтична історія народів
- Марксистка теорія суспільно економічних формацій
- Історія цивілізації школи Анналів
Видавали журнал Аннали соц. і політ історії. Очолювали її Блок, Февр, Бродель
Фернанд Бродель обгрунтув уяву про глобальний характер предмета історичної науки і вв що історик повинен в кінцевому рахунку охоплювати всю особливість соц. явищ.
Предмет іст науки є рухливий, а його розширення йде по лінії всебічного охоплення іст дослідження сус розвитку.
Школа Анналів яскравий приклад пошуків істини в спарві розуміння з-нь іст науки. Кожна із названих концепцій мала значні пізнавальні здобутки для свого часу \, які розширювали й розкривали нові сторони сусп. . життя . серед істориків тепер поширюється думка про доцільність нової спроби ств інтегральних концепцій всесвітньої історії в центрі якої стояла людина. Така антропологізуюча історія повинна охопити всі сторони людського життя, передбачити синтез всіх наук які вивч людиную.