духовне життя в україні в період гетьманщин
Початкову освіту, як і раніше, діти козацької старшини, духовенства, заможних міщан здобували в школах при церквах та монастирях, вищу — в Київській академії. Протягом першої половини 18 ст. почали діяти також нові навчальні заклади — колегіуми у Чернігові, Переяславі, Харкові. Центром освіти була Київська академія. Студенти вивчали словянські, латинську, грецьку та західноєвропейські мови, історію, географію, математику, астрономію, природознавство, богословя. Цей навчальний заклад не просто давав ґрунтовні знання з тих чи інших предметів. Студенти вчилися у ньому дискутувати і відстоювати свої погляди. Вони пробували сили в ораторському мистецтві, намагалися дохідливо і ясно висловлювати власні думки. Викладацькою діяльністю тут займалася група професорів, серед яких Феофан Прокопович. Протягом 18 ст. удосконалювались техніка друку, поліпшилось оформлення книжок. В Україні, у книгодрукуванні було запроваджено громадянський шрифт, який ліг в основу сучасного шрифту. Безсумнівно, найбільш самобутнім українським інтелектуалом того часу був Григорій Сковорода. Між 1751 і 1769 р. Сковорода з перервами викладає в Переяславском і Харківському колегіумах, Сковороду називають українським Сократом. Творча спадщина Сквороди досить різноманітно: вірші, байки, і підручники по етиці і поетиці, і філософські трактати. Усі особливості барочного стилю відбилися у творчості українців, що одержали освіту в польських або західноєвропейських університетах, а потім повернулися в Київ і викладали в академії. У 18 ст. в Україні зявилися літописи. Їх автори Самійло Величко і Григорій Грабянка описали події Визвольної війни українського народу. Процес поступової ліквідації Гетьманщини також знайшов відгук у літературі. Основою українського театру стали народні ігри й обряди, у яких драматична дія поєднувалась з діалогами, співами, танцями, перерядженням тощо. Театралізовані видовища відбувалися на майданах і ярмарках, збирали багато глядачів серед селян, міщан, козаків, шляхти. Ставилися драматичні дій на релігійні або міфологічні тими. В антрактах драм ставилися комедійні інтермедії пєси-вставки на побутові тими.У той час виник і вертеп — ляльковий театр. У 18 ст. виник також кріпосний театр. У маєтках багатих поміщиків і промисловців влаштовувались видовища, у яких були зайняті кріпаки.
Численні бандуристи, кобзарі, лірники виконували пісні про тяжке життя трудящих, їхню героїчну боротьбу проти кріпосницького гніту та іноземних загарбників. У містах зявилися нові музичні цехи. У 18 ст. зросла професійна майстерність композиторів і виконавців.. Українська архітектура та образотворче мистецтво другої половини 17 — 18 ст. розвивалися під потужним впливом мистецтва бароко.
30.
