Під час царювання Петра І Українському козацтву не вдалося створити рівноправне суспільство. У XVIII ст. соціальний устрій Лівобережної України був приведений у відповідність з устроєм сусідніх земель. З виникненням у Гетьманщині дворянської верхівки селяни знову стали кріпаками, а козаки за своїм статусом зрівнялися з селянами.
На Правобережжі відновила свій режим польська шляхта, яка повернула старі порядки.
Києво-Могилянська академія –визначний центр освіти і науки.
Ки́єво-Могиля́нська акаде́мія - стародавній навчальний заклад в Києві, який під такою назвою існував від 1659 до 1817 р. Спадкоємець старода-вньої Київської Академії заснованої князем Ярославом Мудрим.
Києво-Могилянська академія була заснована на базі Київської братської школи. 1615 року. Деякі вчителі Львівської та Луцької братських шкіл пере-їхали викладати до Києва. Школа мала підтримку Війська Запорозького і зокрема гетьмана Сагайдачного.
У вересні 1632 року Київська братська школа об'єдналася з Лаврською школою. У результаті було створено Києво-Братську колегію. Київський митрополит Петро Могила побудував в ній систему освіти за зразком єзуїтських навчальних закладів. Велика увага в колегії приділялася ви-вченню мов, зокрема польській та латини. Станових обмежень для отри-мання освіти не було. Згодом колегія іменувалася Києво-Могилянською на честь свого благодійника та опікуна.
Згідно з Гадяцьким трактатом 1658 року між Річчю Посполитою і Геть-манщиною колегії надавався статус академії. Після входження українських зе-мель у склад Московського царства статус академії був підтверджений у грамотах російських царів Івана V 1694 року та Петра I 1701 року[5]. За час існування Києво-Могилянської академії, з її стін вийшло багато ві-домих випускників. До вихованців належали гетьмани Іван Мазепа, Пи-лип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та Іван Самойлович, а також багато хто з козацької старшини. Авторитет та якість освіти в академії також приводили сюди іноземних студентів. Вихованці академії часто продов-жували освіту в університетах Європи, оскільки, згідно з європейською традицією, викладання провадилось латиною[6].
Незважаючи на намагання випускників перетворити академію на сучас-ний університет, за розпорядженням уряду, указом Синоду від 14 серпня 1817 року Академію було закрито[7]. Натомість у 1819 року в приміщен-нях Києво-Могилянської академії була створена Київська духовна ака-демія.
Навчання в академії було відкритим для всіх станів суспільства. Рік по-чинався 1 вересня, але студентів приймали також пізніше протягом року.Процес навчання в Київській Академії складав дванадцять років. Пред-мети поділялися на так звані ординарні та неординарні класи. В 1751 р. в академії по-чали викладати російську мову та поезію, в 1784 р. було заборонено чи-тати лекції українською мовою.
Випускникам академії надавався сертифікат з підписами ректора та пре-фекта.
29.
