Тривалий спадкоємний процес культурного розвитку в Середньому Подніпров’ї, Поділлі, Прикарпатті, Волині. Причетність до лінії загального центральноєвропейського розвитку, періодичне входження в політичні системи кочівницьких народів /скіфи, гуни, хазари/ і вплив східних культур, давні зв'язки із середземноморською антично-християнською традицією через Північне Причорномор'я. Київська Русь, тюркський степ і мусульманський Схід. Київська Русь і християнський Візантійсько-Болгарський південь, причетність через нього до давньо-східнобіблійної та античної спадщини. Київська Русь і варязько-балтський світ і лісова фінно-угорська північ. Київська Русь і феодально-католицька Європа. В чому Київська Русь була в авангарді тогочасної світової культури і в чому відставала. Давньоруська спадщина та українська культура. Своєрідність давньоруського менталітету і проблема пошуку в ньому тих елементів, що стали провідними в менталітеті українському. Традиції міського самоврядування. Традиції чернецтва і його культури. Господарські і культурно-побутові традиції селянства. Бродники як попередники козаків. Посилення екзистенційно-антропоцентричних тенденцій у світогляді після монголо-татарської навали.

Значення та традиції культури Київської Русі

 

Київська Русь, освоївши кращі досягнення народів східних слов'ян, протягом IX-XII ст. вибудувала самобутню і високу культуру, яка посіла визначне місце серед культур країн Європи та Азії. Численні археологічні знахідки та писемні джерела свідчать про їх самобутність і спростовують тези окремих науковців про іноземні впливи, які особливо були популярними серед вчених в XIX і на початку XX ст.

Високий освітній рівень києворусичів підтверджується великою кількістю писемних пам'яток і написів на пряслицях, холодній зброї, берестяних грамотах, графіті у Софії Київській та Новгородській. За Володимира і Ярослава працювали школи. Народилася і утвердилася любов до книги, утворюються скрипторії, майстерні для переписування та оздоблення книги. Утворюються бібліотеки — перша з них була при Софійському соборі у Києві. Київські князі були високоосвіченими людьми — "книголюбцями". Так, Ярослав Мудрий, за свідченням літописця, "почитая часто в день й в нощи", був палким прихильником книги.

На основі багатої фольклорної традиції розвивається оригінальна література.

Істотного розвитку дістала усна народна творчість, що відбиває специфіку мислення і мову народу.

Із прийняттям християнства витісняється традиційна дерев'яна архітектура, на зміну їй приходить мурована, візантійського типу, яка частково увібрала в себе традиції будівничих Русі.

Високого рівня розвитку досягло декоративно-прикладне, ужиткове та ювелірне мистецтво. Вироби майстрів Київської Русі були популярними не тільки на батьківщині, а й за її межами. Це переважно вироби із золота: намисто, колти, ланцюжки, сережки, діадеми, браслети, фібули, персні та ін.

Культурі Київської Русі притаманні також спільні риси в різних галузях духовної і матеріальної культури — житті, одязі, речах побуту, декоративно-прикладному мистецтві, обрядовості, усній народній творчості, що на сьогодні являє для нас єдину спільність — культуру Київської Русі. 

 

 

14.