Виборча система — це сукупність передбачених законом виборчих процедур, пов 'язаних з формуванням органів влади.
Виборчих систем в світі існує 2: мажоритарна, пропорційна і змішана. (але всього систем є приблизно 150).
Мажоритарна виборча система (від фр. - більшість) передбачає, що перемагає той кандидат, котрий набрав встановлену законом більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. Залежно від того, яким чином встановлюється ця більшість, розрізняють мажоритарну систему абсолютної (50%+1голос) і відносної більшості (плюральну-перемагає той, хто набирає більшість голосів ніж інші кандидати) та з преференціями(застос.лише в Німеччині).
Пропорційна виборча система передбачає проведення виборів за партійними списками і розподіл мандатів між партіями та виборчими блоками партій:відкриті(голос.за партію але разом з тим голосуємо і за кандидатів всередині партії), закриті(голос за політичну силу, потім затверджується список, якщо отрим.100місць – то лише перші 100 із списку мають місце) списки, все державний і регіональний підрахнок голосів. ЦБД – рахує голоси і визначає кількість місць.
При пропорційній системі вводиться нижній барєр: від 0,68% до 5%.
Історично пропорційна виборча система з'явилася пізніше від мажоритарної, на початку XX ст., і сьогодні застосовується у 48 країнах світу.
-пропорційна система з преференціями (перевагами), яка дозволяє виборцям, які голосують за певний партійний список, позначати відповідними номерами тих кандидатів, яким вони віддають перевагу.
Змішана виборча система є комбінацією мажоритарної і пропорційної виборчих систем. Найголовнішим і найпростішим варіантом такої системи є "лінійне змішування", за якого частина депутатів обирається за мажоритарною системою, а інша частина - за пропорцією. Класичним прикладом застосування змішаної виборчої системи є ФРН, у якій 50 відсотків депутатів Бундестагу обирається за земельними партійними списками, а інші 50 відсотків - на основі мажоритарної системи відносної більшості.
