Підстави і порядок розірвання шлюбу

Шлюб припиняється внаслідок смерті або оголошен­ня в судовому порядку померлим одного з подружжя.

Шлюб також може бути розірваний внаслідок немож­ливості сумісного проживання подружжя або небажання

одного (або обох) з подружжя бути в шлюбі. Причини неможливості сумісно жити в сім'ї можуть бути різними.

Шлюб припиняється за заявою одного з подружжя або обох. Під час вагітності дружини і протягом одного року після народження дитини чоловік не має права, без згоди дружини, порушувати справу про розірвання шлю­бу (ст. 38 Кодексу).

Розірвання шлюбу відбувається в судовому порядку і в органах ЗАГСу (спрощений порядок). В органах ЗАГСу розірвання шлюбу проводиться при взаємній згоді по­дружжя, які не мають неповнолітніх дітей. Якщо між по­дружжям, які розлучаються, виник спір про майно, яке є їх спільною сумісною власністю, або про аліменти на користь того з них, хто є непрацездатним, розірвання шлюбу може бути здійснене в суді за заявою подружжя або одного з них. В органах ЗАГСу проводиться також розірвання шлюбу з особами:

1)  визнаними судом у встановленому законом поряд­ку безвісно відсутніми;

2)  визнаними судом недієздатними внаслідок душев­ної хвороби або недоумства;

3)  засудженими за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менше трьох років.

В усіх інших випадках шлюб розривається в судовому порядку. При розгляді справи про розірвання шлюбу суд повинен з'ясувати дійсні мотиви розлучення, фактичні взаємини подружжя і зобов'язаний вжити заходів до їх примирення. Шлюб розривається, якщо судом буде вста­новлено, що подальше спільне життя подружжя і збережен­ня сім'ї стали неможливими. При постановленні рішення про розірвання шлюбу суд вживає в необхідних випадках заходів до захисту інтересів неповнолітніх дітей і одного з подружжя, який є непрацездатним (ст. 40 Кодексу).